ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №826/4361/15
адміністративне провадження №К/9901/9481/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 (судді: Епель О.В. (головуючий), Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі №826/4361/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.02.2015 № 0001312202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на суму 235 588,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 117 794,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 в задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не підтверджено реальність спірних операцій з контрагентами ТОВ "Рустікон", ТОВ "Стаф-Торг", ТОВ "Будівельна компанія "Універсал Моноліт", ТОВ "Автокарголім", оскільки позивачем не надані сертифікати якості заводу-виробника, паспортів та гарантійних документів на товари, надані первинні документи містять недоліки в оформленні, крім того позивачем не підтверджено пов`язаність придбаних товарів та робіт з господарською діяльністю Товариства.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015.
8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 09.02.2015 № 131/26-54-22-02/36146408, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сігма Ліфт Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Рустікон", ТОВ "Стаф-Торг" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та з ТОВ "Будівельна компанія "Універсал Моноліт", ТОВ "Автокарголім" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 235588,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Рустікон", ТОВ "Стаф-Торг" ТОВ "Будівельна компанія "Універсал Моноліт", ТОВ "Автокарголім" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки позивачем не надано певних документів по спірних господарських операціях, а саме: довіреностей на отримання ТМЦ (товарів), сертифікатів якості на товари, товарно-транспортних накладних, і дозволів, виданих ТОВ "Стаф-Торг" на право здійснення робіт з монтажу, налагодження та ремонту, реконструкції та модернізації ліфтів. Також контролюючий орган вказував на те, що за результатами аналізу відомостей з АІС "Податковий блок", встановлено відсутність у вказаних контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення відповідних господарських операцій, зазначені підприємства не знаходяться за податковою адресою, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Рустікон" анульовано. Крім того, перевіряючими були враховані висновки акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.09.2014 року № 29/26-59-22-01/39247170 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рустікон" по взаємовідносинах з контрагентами, згідно яких господарські операції ТОВ "Рустікон" з платниками податків (в т.ч. позивачем) документально не підтверджені.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Рустікон", ТОВ "Стаф-Торг" ТОВ "Будівельна компанія "Універсал Моноліт", ТОВ "Автокарголім" на підставі договорів поставки та виконання робіт.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, товарно - транспортні накладні, подорожні листи, листи - замовлення, банківські виписки по рахунку, акти здачі - приймання робіт.
Судом апеляційної інстанції на підставі первинних документів також встановлено, що придбаний позивачем товар у контрагентів використано у власній господарській діяльності, а саме: обладнання, придбане у ТОВ "Рустікон" і ТОВ Будівельна компанія "Універсал Моноліт" (анкери, кронштейни П-образного, анкери хімічного (клеєного)) було використано позивачем, зокрема при виконанні зобов`язань перед ПАТ "Дніпробудмашина", ТОВ "БП-4 КМБ-1", ТОВ "Спецмехбуд 21", ТОВ "ГЕОС", ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" (відповідні договори з третіми особами, акти списання ТМЦ, кількісними калькуляціями витратних матеріалів, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, специфікаціями, актом здачі-прийняття робіт); поручні для ескалаторів і плати, придбані у ТОВ "Автокарголім", відповідно до наявних у справі первинних документів (договорів купівлі-продажу, договірної ціни, видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ) були використані позивачем при виконанні його зобов`язань перед ТОВ "Інвестиційний союз "Либідь"; кабіни ліфтів і двері, які були зібрані ТОВ "Стаф-Торг" на підставі та на виконання зобов`язань за договором виконання робіт від 05.05.2014 №05052014 були встановлені ТОВ "Сігма Ліфт Сервіс" на об`єкті ТОВ "Спецмехбуд 21" за адресою: м.Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 52/1 (акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, з огляду на недоліки в заповненні первинних документів, відсутність первинних документів, які передбачені умовами договорів (паспортів та гарантійних документів на товари, дозволів на проведення робіт), відсутність у контрагентів відповідних ресурсів для проведення господарської діяльності. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
11. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
12.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
12.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
13. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
13.1. Стаття 1.
13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
13.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
13.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.