ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №560/4551/18
адміністративне провадження №К/9901/22029/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (головуючий суддя: Козачок І.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (головуючий суддя: Капустинський М.М., судді: Охрімчук І.Г., Моніч Б.С.)
у справі за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
та зустрічним позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Хмельницькій області,
третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (надалі також ГУ ДФС у Хмельницькій області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 6825,58 грн.
1 лютого 2019 на адресу суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшли відзив на позовну заяву та зустрічний адміністративний позов до ГУ ДФС у Хмельницькій області, у якому він просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ф" від 18 травня 2017 року №19671-13 в сумі 1549,70 грн., від 18 травня 2017 року №19672-13 в сумі 827,82 грн., від 18 травня 2017 року №19673-13 в сумі 780,86 грн., від 19 березня 2018 року №0275824/1305-2225 в сумі 1799,36 грн., від 19 березня 2018 року №0275825/1305-2225 в сумі 906,66 грн. та від 19 березня 2018 року №0275823/1305-2225 в сумі 961,18 грн., а також податкову вимогу форми "Ф" від 5 квітня 2017 року №7197-17. Також просив стягнути з ГУ ДФС у Хмельницькій області моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Суб`єкт владних повноважень, обґрунтовуючи позовну вимогу, зазначив що ОСОБА_1 у визначені Податковим кодексом України строки не сплатив суми податкових зобов`язань, що визначені на підставі податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2017 року за № 19671-13 в сумі 1549,70 грн., від 18 травня 2017 року за № 19672-13 в сумі 827,82 грн., від 18 травня 2017 року за № 19673-13 в сумі 780,86 грн., від 19 березня 2018 року за № 0275824/1305-2225 в сумі 1799,36 грн., від 19 березня 2018 року за № 0275825/1305-2225 в сумі 906,66 грн., від 19 березня 2018 року №0275823/1305-2225 в сумі 961,18 грн., у зв`язку із чим вони підлягають стягненню в судовому порядку.
Обґрунтовуючи зустрічний позов, ОСОБА_1 вказував, що про наявність заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, він дізнався з позовної заяви, поданої ГУ ДФС у Хмельницькій області, оскільки податкові повідомлення-рішення він не отримував. Також зазначив, що у його власності у 2016 та 2017 роках перебувало лише два об`єкти оподаткування, визначені статтею 266 Податкового кодексу України, і платником за один із них є його дружина. Також посилався на те, що податкова вимога прийнята податковим органом до прийняття податкових повідомлень-рішень. На думку ОСОБА_1, такі дії відповідача призвели до моральної шкоди, яку він оцінив у 1000 грн.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, адміністративний позов Головного управління ДФС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 1687 грн. 52 коп.; в решті позовних вимог Головного управління ДФС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області:
- форми "Ф" від 18 травня 2017 року №19671-13 в сумі 1549,70 грн.,
- форми "Ф" від 18 травня 2017 року №19672-13 в сумі 827,82 грн.,
- форми "Ф" від 19 березня 2018 року №0275824/1305-2225 в сумі 1799,36 грн.
- форми "Ф" від 19 березня 2018 року №0275823/1305-2225 в сумі 961,18 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області відмовлено.
Зазначаючи про протиправність податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2017 року №19671-13 в сумі 1549,70 грн., від 18 травня 2017 року №19672-13 в сумі 827,82 грн., від 19 березня 2018 року №0275824/1305-2225 в сумі 1799,36 грн., від 19 березня 2018 року №0275823/1305-2225 в сумі 961,18 грн., суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що збільшуючи суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковим органом не враховано, що ОСОБА_1 є платником податку за один об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, суди дійшли висновку, що спірні грошові зобов`язання, нараховані за відповідний об`єкт нерухомості, підлягають стягненню в судовому порядку.
Вказуючи на відсутність підстав для скасування податкової вимоги від 5 квітня 2017 року №7197-17, суди виходили із того, що вона надана для підтвердження того, що станом на 4 квітня 2017 року за платником вже рахувалась заборгованість за узгодженими грошовими зобов`язаннями; податковим органом в межах цього провадження не заявлялись вимоги про стягнення податкового боргу, вказаного у цій податковій вимозі, а ОСОБА_1 не наведено жодних доказів її протиправності.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суди попередніх інстанцій зазначили, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди і не зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір моральної шкоди.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив:
- скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у рахунок погашення податкового боргу в сумі 1687 грн 57 коп., а також в частині щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 18 травня 2017 року за № 19673-13 в сумі 780,86 грн., від 19 березня 2018 року за № 0275825/1305-2225 в сумі 906,66 грн. та податкової вимоги форми "Ф" від 5 квітня 2017 року №7197-17 і стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 1000 грн за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування Головного управління ДФС у Хмельницькій області;
- ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 відмовити повністю та позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області задовольнити повністю.
Відзив на касаційну скаргу Головне управління ДФС у Хмельницькій області не надсилало.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з даними податкового органу, які подані до суду, за ОСОБА_1 рахується податковий борг в сумі 6825,58 грн., який виник на підставі наступних податкових повідомлень-рішень:
- від 18 травня 2017 року за №19671-13 в сумі 1549,70 грн. на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа 141,9 кв.м., житлова 40,3 кв.м.);
- від 18 травня 2017 року за №19672-13 в сумі 827,82 грн. на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа 75,8 кв.м., житлова 40,3 кв.м.);
- від 18 травня 2017 року за №19673-13 в сумі 780,86 грн. на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 71,5 кв.м., житлова 31,9 кв.м.);
- від 19 березня 2018 року №0275823/1305-2225 в сумі 961,18 грн. на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа 75,8 кв.м., житлова 40,3 кв.м.);
- від 19 березня 2018 року за №0275824/1305-2225 в сумі 1799,36 грн. на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа 141,9 кв.м., житлова 40,3 кв.м.);
- від 19 березня 2018 року за №0275825/1305-2225 в сумі 906,66 грн. на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 71,5 кв.м., житлова 31,9 кв.м.).
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об`єкти жилої нерухомості (квартири) за адресами:
- АДРЕСА_2 ;
- АДРЕСА_1 .
18 серпня 2015 року до Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_1 . та його дружиною ОСОБА_2 подано заяву, у якій вказано, що за власною згодою платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_4 , з моменту набуття права власності на цей об`єкт є ОСОБА_2 .
Однак, контролюючим органом відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2015 року у справі №822/5895/15, яка набрала законної сили, встановлено, що платником податку по вказаному об`єкту житлової нерухомості за взаємною згодою подружжя є ОСОБА_2 .
У вказаному рішенні суд зазначив, що право власності на квартиру АДРЕСА_4 набуте ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 20 березня 2012 року під час перебування в шлюбі.
Подружжям на підставі технічного висновку від 5 червня 2014 року №025/14-ТВ за результатами обстеження та оцінки стану конструкцій квартири АДРЕСА_5 на АДРЕСА_6, було проведено роботи по переплануванню квартири з влаштуванням другого рівня, внаслідок чого були змінені технічні характеристики об`єкта нерухомості, збільшено нежитлову площу, в результаті чого збільшилась загальна площа квартири до 141,9 кв.м.
14 травня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про зміну технічних характеристик квартири, що підтверджується копіями Свідоцтва про право власності на нерухоме майно ІН 37540740 від 14 травня 2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що внаслідок невірних нарахувань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_2, протиправним є й нарахування такого податку за 2016 та 2017 року на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . (загальна площа 71, 5 кв.м.). На думку скаржника, при обрахунку розміру податкового зобов`язання, що підлягає сплаті, не застосовано податкову пільгу, передбачену абзацом "а" підпункту 266.4.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що спірна податкова вимога прийнята суб`єктом владних повноважень ще до виникнення у нього обов`язку щодо сплати податкового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень. Крім того, за твердженням скаржника ані податкова вимога, ані податкові повідомлення-рішення не надсилались йому за адресою фактичного проживання.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2017 року за № 19673-13 та від 19 березня 2018 року за № 0275825/1305-2225.
Згідно з положеннями статті 265 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до складу податку на майно, який, в свою чергу, відповідно до статті 10 ПК України, є місцевим податком.
Особливості сплати такого податку, платники та об`єкт оподаткування визначаються статтею 266 Податкового кодексу України.
Так, згідно із пунктом 266.1 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Положеннями підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Водночас, відповідно до абзацу "а" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено пільгу із сплати податку. Так, згідно із вказаною нормою, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом.
Такі ж пільги зі сплати податку передбачені й абзацом "а" пункту 5.1 Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в м. Хмельницькому, затвердженому рішенням Хмельницької міської ради від 27 січня 2016 року №2.
Отже, наведені положення податкового законодавства, що визначають порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема в м. Хмельницькому, підтверджують висновок про те, що при обрахунку розміру податку базу оподаткування такого об`єкта житлової нерухомості як квартира потрібно зменшувати на 60 кв. метрів.
Як підтверджується матеріалами справи та слідує із встановлених судами попередніх інстанцій обставин, які не спростовані відповідно до вимог процесуального законодавства ГУ ДФС у Хмельницькій області, ОСОБА_1 є платником податку за єдиний об`єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Загальна площа такого житлового об`єкта 71.5 м.кв.
Водночас, при обрахунку розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2017 року за № 19673-13 та від 19 березня 2018 року за № 0275825/1305-2225 не враховано необхідності застосування передбаченої абзацом "а" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги із сплати податку та не зменшено загальної площі об`єкта житлової нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (яка є базою оподаткування), на 60 кв. метрів.