ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
м.Київ
справа №825/1109/16
касаційне провадження №К/9901/19737/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 (суддя Бородавкіна С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі № 825/1109/16 за позовом Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
Чернігівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась до адміністративного суду з позовом до фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 135911,96 грн., а також з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 1395,69 грн.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 21.07.2016 адміністративний позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 та прийняти нове судове рішення про задоволення апеляційної та касаційної скарг.
В обґрунтування своїх вимог фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 4, пункту 65.1 статті 65, пункту 176.2 статті 176, пунктів 178.2, 178.3 статті 178 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на неправомірності прийняття органом доходів і зборів податкових повідомлень-рішень від 26.11.2015 № 0002271701 та від 26.11.2015 № 0002281701, згідно з якими збільшено суми грошових зобов`язань, що, в тому числі є предметом стягнення в цьому спорі.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, виник у зв`язку з несплатою відповідачем: самостійно визначеного грошового зобов`язання в податковій декларації про майновий стан і доходи від 30.04.2015 у розмірі 2980,36 грн.; збільшеного згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2015 № 0002271701 грошового зобов`язання в сумі 113569,78 грн.; нарахованої у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов`язань пені в розмірі 19361,82 грн.
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, виник внаслідок несплати ОСОБА_1 грошового зобов`язання, збільшеного за податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2015 № 0002281701 у розмірі 1395,69 грн.
Податкові повідомлення-рішення від 26.11.2015 № 0002271701 та від 26.11.2015 № 0002281701 не скасовано в адміністративному порядку. Доказів на підтвердження звернення до суду з позовом про визнання зазначених актів індивідуальної дії протиправними протягом розгляду справи в попередніх судових інстанціях або сплати спірних сум грошових зобов`язань відповідачем не подано.
За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.