ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - представник не з`явився
відповідача - представник не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2019
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України")
до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради
про стягнення 21 654 694,44 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, заборгованості в сумі 19343370,70 грн. по оплаті вартості природного газу, поставленого позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу від 05.09.2017 № 5021/1718-БО-20, а також пені в сумі 1469798,70 грн., трьох процентів річних в сумі 353434,14 грн. та інфляційних втрат в сумі 488090,90 грн. за прострочення платежів.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.03.2019 (у складі судді Корнієнко В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства Рубіжнетеплокомуненерго Рубіжанської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", борг в сумі 19343370,70 грн, інфляційні втрати в сумі 488090,90 грн, три проценти річних в сумі 353434,14 грн, витрати на судовий збір в сумі 302732,63 грн; в решті позову (про стягнення пені в сумі 1469798,70 грн) відмовлено.
3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (у складі колегії суддів: Гребенюк Н.В., Пушай В.І., Стойка О.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
4. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Оскаржуючи судові рішення в частині відмови в стягненні пені, НАК "Нафтогаз України" звертає увагу на неправильне застосування судами норми статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", пункту 27 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", статті 1 Закону України "Про електроенергетику".
6. Скаржник зазначає про те, що місцевий та апеляційний господарські суди здійснили неправомірну підміну юридичних понять енергопостачання та газопостачання.
7. Скаржник також зауважує, що неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" підтверджується аналогічною правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 913/65/18.
Аргументи інших учасників справи
8. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
9. 05.09.2017 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (нині - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, далі - постачальник) та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області (споживач) укладено договір №5021/1718-БО-20 купівлі-продажу природного газу.
10. Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
11. У відповідності до пункту 1.2 договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
12. Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року газ обсягом до 3143,3 тис. куб.м.
13. При цьому сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого планованого обсягу продажу газу без узгодження сторін (пункти 2.3, 2.4 договору).
14. Відповідно до пункту 3.7 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
15. У відповідності до пункту 5.2. договору до сплати за 1000 куб.м. природного газу 7 907,20 грн., крім того ПДВ 20%, а всього з ПДВ 9 488,64 грн.
16. Загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 5.4 договору).
17. Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
18. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (розділ XIІ договору).
19. Поставка газу за договором №5021/1718-БО-20 від 05.09.2017 була здійснена позивачем згідно акту приймання-передачі природного газу №б/н від 31.12.2017 на суму 4 411 316, 18 грн; акту приймання-передачі природного газу №б/н від 31.01.2018 на суму 4 791 582, 91 грн; акту приймання-передачі природного газу №б/н від 28.02.2018 на суму 4 923 294, 73 грн; акту приймання-передачі природного газу №б/н від 31.03.2018 на суму 5 073 167, 80 грн; акту приймання-передачі природного газу №б/н від 30.04.2018 на суму 144 009, 08 грн.
20. Наданий суду першої інстанції акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 підписаний представниками обох сторін договору та скріплений печатками юридичних осіб.
21. Таким чином позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ на суму 19 343 370, 70 грн.
22. Однак, відповідачем умови договору № 5021/1718-БО-20 від 05.09.2017 щодо оплати вартості поставленого природного газу виконувались неналежним чином, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість за зобов`язаннями з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року в розмірі 19 343 370,70 грн., з вимогою про стягнення якої й звернувся позивач.
23. Крім суми основного боргу, позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані та пред`явлені до стягнення 3% річних у розмірі 353434,14 грн., інфляційні втрати у розмірі 488090,90 грн. та на підставі пункта 7.2 договору пеня у розмірі 1469798,70 грн.
24. За наслідками розгляду даної справи суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 19 343 370, 70 грн., інфляційних втрат у розмірі 488 090,90 грн. та трьох процентів річних у розмірі 353 434,14 грн..
25. При цьому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1 469 798, 70 грн. судами було відмовлено у зв`язку з тим, що нарахування неустойки за простроченими зобов`язаннями покупця в частині заявленого позивачем періоду суперечить приписам пункта 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
26. Стаття 1
Метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2020 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.
27. Абзац другий Статті 2
Встановити мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 № 2711-IV
28. Пункт 1.5 статті 1
Енергоносії - кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV
29. Абзац перший частини першої статті 1
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV
30. Частина перша статті 193
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV
31. Частина перша статті 549
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
32. Частина третя статті 549
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
33. Стаття 610
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII
34. Частина перша статті 2
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
35. Частина перша статті 73
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
36. Частина перша статті 74
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
37. Частина перша статті 85
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
38. Частина перша статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Частина друга статті 300
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.