ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Кушніра І .В., Могила С. К.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Литвина П. В. (довіреність від 26.04.2019 № 14-166, адвокат),
відповідача - Печерного С. Л. (довіреність від 29.12.2018 № 1-1335, адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" і Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 (суддя Шкурдова Л. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 (Коробенко Г. П. - головуючий, судді Тищенко А. І., Козир Т. П.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 5 431 066 143,89 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2017 № 1701001564-ВТВ у сумі 5 187 400 005,15 грн, з яких: 2 048 403 667,77 грн - основний борг, 1 687 657 003,83 грн - пеня, 282 217 397,83 грн - 3 % річних, 1 169 121 935,72 грн - інфляційні втрати. У ході судового розгляду збільшено розмір позовних вимог, зокрема позивач просив стягнути: 2 048 403 667,77 грн основного боргу, 1 687 657 003,83 грн пені, 332 389 257,03 грн - 3 % річних і 1 362 616 215,26 грн інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем щодо оплати поставленого природного газу, у зв`язку з чим позивач набув право на стягнення заборгованості з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/2105/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" 2 048 403 667,77 грн основного боргу, 1 687 656 996,76 грн пені, 332 389 257,03 грн - 3 % річних, 1 314 969 615,40 грн інфляційних втрат і 611 286,71 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Рішення аргументовано тим, що АТ "Укртрансгаз" не доведео своєчасного здійснення розрахунків із позивачем за поставлений газ і відсутності заявленої позивачем до стягнення заборгованості. Водночас, суд виявив неправильне нарахування позивачем інфляційних втрат і пені, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок заявлених вимог і частково задовольнив позов у цій частині. Суд також відмовив у клопотанні відповідача про зменшення суми пені, зазначивши, що зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій призведе до порушення принципу рівності учасників господарських правовідносин. До того ж відповідач стверджував, що зазнав збитків у 2017 році, проте за висновком суду, це не свідчить про скрутний майновий стан відповідача на час прийняття рішення у справі № 910/2105/18.
Узагальнені доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз"
5. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 910/2105/18, АТ "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення у частині задоволення позовних вимог і прийняте нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
6. Скаржник наголошує на залишенні поза увагою судами попередніх інстанцій, що прострочення зобов`язання з оплати придбаного за договором від 31.01.2017 № 1701001564-ВТВ природного газу відбулося внаслідок прострочення позивача як кредитора у спірних правовідносинах та за відсутності вини відповідача у такому простроченні, що виключає можливість притягнення АТ "Укртрансгаз" до відповідальності за порушення зазначених зобов`язань, а отже підстав для нарахування пені, на думку АТ "Укртрансгаз" немає.
7. Крім того, прострочення зобов`язань ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договорами транзиту природного газу територією України від 16.01.2015 № 1502000075, від 26.02.2015 № 1502000266, від 31.03.2015 № 1502000090, від 12.02.2016 № 16020000328, призвело до недоотримання АТ "Укртрансгаз" прибутку від здійснюваної ним господарської діяльності та несвоєчасного фінансування виробничих витрат, у тому числі оплати газу, придбаного за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2017 № 1701001564-ВТВ.
8. Заявник також вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не зменшили розмір штрафних санкцій, хоча боржник значною мірою виконав зобов`язання, а розмір пені є надмірним. Водночас суди проігнорували скрутний майновий стан АТ "Укртрансгаз", зумовлений тим, що замовники своєчасно не оплачують наданих їм послуг, а також факт, що стягнення пені призведе до зменшення надходження коштів, необхідних для закупівлі достатньої кількості газу, що може вплинути на здійснення АТ "Укртрансгаз" суспільно важливих і стратегічних функцій.
9. Суди попередніх інстанцій здійснили розрахунок штрафних санкцій усупереч рекомендаціям, викладеним у листі Верховного Суду України від 03.04.1997
№ 62-97р. Суди не взяли до уваги, що відповідно до умов договору оплата за газ здійснюється на підставі акта приймання-передачі природного газу до 25 числа місяця наступного за звітним. Однак позивач нарахував пеню, 3 % річних та інфляційні втрати на останні дні строків належного виконання зобов`язань.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи щодо касаційної скарги АТ "Укртрансгаз"
10. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" акцентує, що сторони, визначаючи умови спірного договору, не передбачили у ньому дій, виконання яких узалежнювало би або впливало би на можливість виконання АТ "Укртрансгаз" своїх зобов`язань, зокрема щодо розрахунку за фактично отриманий газ. Крім того, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наголошує, що зменшення штрафних санкцій призведе до порушення принципу рівності учасників господарських правовідносин і до надання необґрунтованих переваг відповідачеві, а твердження АТ "Укртрансгаз" про наявність збитків у 2017 році не може свідчити про скрутний майновий стан на час прийняття рішення у 2019 році.
Узагальнені доводи касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України"
11. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині відмови у стягненні інфляційних витрат у сумі 47 646 599,86 грн, пені у сумі 7,07 грн і прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
12. Скаржник акцентував, що розрахунок інфляційних втрат мав здійснюватися за методикою збільшення суми боргу на індекс інфляції за кожний місяць, при цьому для розрахунку щодо кожного наступного періоду необхідно зазначити суму боргу, збільшену на індекс інфляції попереднього місяця.
13. Заявник також заперечує щодо зменшення неустойки, оскільки важливою умовою для зменшення розміру неустойки згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є стягнення збитків, однак у цій справі про стягнення збитків заявлено не було, а тому неможливо встановити співрозмірність неустойки порівняно зі збитками, внаслідок чого неможливо застосувати положення зазначеної статті.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. Як установили суди попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи, 31.01.2017 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як продавцем та АТ "Укртрансгаз, як покупцем укладено договір про закупівлю природного газу № 1701001564-ВТВ, за умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцю у власність у січні -квітні 2017 року газ природний, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
15. Приймання - передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання - передачі газу. Підписаний акт приймання-передачі газу підтверджує виконання продавцем своїх зобов`язань у частині поставки природного газу у відповідному місяці в обсязі, зазначеному в акті приймання-передачі газу. Ціна за 1000 м3 газу становить 6 979,0 грн без ПДВ (пункти 3.2, 4.1 договору).
16. Відповідно до пункту 5.1 договору покупець здійснює оплату за газ здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця на підставі акта приймання - передачі газу до 25 числа місяця, наступного за звітним.
17. Після укладення договору сторони неодноразово коригували ціну газу, про що було укладено відповідні додаткові угоди.
18. На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачеві природний газ у загальному обсязі 1 517 900,54 тис. м3 на суму 13 397 963 858,06 грн, про що сторони склали та підписали акти приймання-передачі газу від 31.01.2017, від 28.02.2017 та від 31.03.2017.
19. Наявні у справі акти приймання-передачі газу від 31.01.2017, від 28.02.2017 та від 31.03.2017, підписані обома сторонами без будь-яких зауважень, підтверджують поставку позивачем природного газу відповідачеві на виконання умов договору у загальному обсязі 1 517 900,54 тис. м3 на суму 13 397 963 858,06 грн.
20. АТ "Укртрансгаз" лише частково розрахувався з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що призвело до виникнення заборгованості у сумі 2 048 403 667,77 грн.
21. Суди попередніх інстанцій наголосили, що АТ "Укртрансгаз" не надало доказів здійснення розрахунків із позивачем у порядку та строки, визначені у договорі, та не довело відсутності боргу у зазначеній сумі.
22. Відповідальність сторін визначено у розділі 7 договору, за змістом пунктів 7.1, 7.2 якого за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором. За порушення строку розрахунку, визначеного у пункті 5.1 договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
23. За розрахунком ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з відповідача належить стягнути 1 687 657 003,83 грн пені, 332 389 257,03 грн - 3 % річних і 1 362 616 215,26 грн інфляційних втрат за період із лютого 2017 року по грудень 2018 року.
24. Під час судового розгляду суди попередніх інстанцій встановили факт прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого позивачем природного газу, тому має бути нараховано інфляційні втрати, 3 % річних та пеню. Водночас суди встановили правильність наведеного у позовній заяві ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обрахунку лише у частині визначення лише 3 % річних.
25. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 по 31 число, розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця, інфляційні зміни розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційні зміни розраховуються з урахуванням цього місяця. Таким чином, з АТ "Укртрансгаз" належить стягнути 1 687 656 996,76 грн пені, 332 389 257,03 грн - 3 % річних і 1 314 969 615,40 грн інфляційних втрат.
Позиція Верховного Суду
26. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги АТ "Укртрансгаз " і ПАТ "НАК "Нафтогаз України" необхідно частково задовольнити з огляду на таке.
27. Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
28. Згідно з частиною 1 статті 692 цього Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
29. За змістом статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.
30. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
31. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 цього Кодексу).
32. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
33. Як установили суди попередніх інстанцій та підтвердженоя матеріалами справи, АТ "Укртрансгаз" отримало від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на виконання умов договору від 31.01.2017 № 1701001564-ВТВ газ у загальному обсязі 1 517 900,54 тис. м3 на суму 13 397 963 858,06 грн. Після часткової оплати, заборгованість відповідача за цим договором становить 2 048 403 667,77 грн. Доказів її сплати суди не встановили, як і не надало АТ "Укртрансгаз".
34. Твердження АТ "Укртрансгаз" про те, що нездійснення оплати газу, придбаного за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2017 № 1701001564-ВТВ, сталося внаслідок прострочення зобов`язань ПАТ "НАК "Нафтогаз України за договорами транзиту природного газу територією України від 16.01.2015 № 1502000075, від 26.02.2015 № 1502000266, від 31.03.2015 № 1502000090, від 12.02.2016 № 16020000328, не стосуються предмета цього позову та жодним чином не підтверджують наявності законних підстав для несвоєчасного виконання умов договору в частині оплати поставлених об`ємів газу. Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що у спірному договорі не передбачено такої відкладальної обставини при здійсненні розрахунків між сторонами як отримання відповідачем прибутку за іншими договорами або наявність у відповідача обігових коштів.
35. Зважаючи на викладене, оскільки доказів оплати АТ "Укртрансгаз" отриманого за договором від 31.01.2017 № 1701001564-ВТВ газу на суму 2 048 403 667,77 грн немає, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення зазначеної суми основного боргу.
36. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачено у статті 625 ЦК України.