ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/186/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - фізичної особи - підприємця Стрільчука Валерія Григоровича - не з`явився,
відповідача - Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області - з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - громадської організації "Новий Світанок" - з`явився,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Стрільчука Валерія Григоровича
на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 (суддя Алексєєв А.П.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 (колегія суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.)
зі справи № 915/186/19
за позовом фізичної особи - підприємця Стрільчука Валерія Григоровича (далі - Підприємець)
до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (далі - Рада),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - громадська організація "Новий Світанок" (далі - Організація),
про визнання договору недійсним.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Підприємець звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Ради про визнання недійсним договору підряду від 13.07.2017 № 1293.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин є таким, що укладений під впливом обману (оскільки відповідач не повідомив позивача про наявність балансоутримувача майна) та підписаний зі сторони замовника особою, яка не мала відповідних повноважень на його укладання (не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.03.2019 до участі у справі № 915/186/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Організацію.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що: позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що неповідомлення органом місцевого самоврядування про передачу водопроводів по вул . Шевченка с. Прибузьке в користування Організації перешкодило вчиненню оспорюваного правочину; не доведено умислу на введення позивача в оману щодо наявності балансоутримувача, природи правочину, прав та обов`язків сторін правочину, будь-яких властивостей щодо водопроводу, який є предметом ремонту за правочином; не доведено неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, укладеного з відповідачем, а також як саме це вплинуло на його волевиявлення при укладання та виконанні оспорюваного правочину. Крім того, суди виходили з того, що позивачем не доведено порушення його прав, у зв`язку з укладенням оспорюваного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Підприємець, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Судами попередніх інстанцій неправильно застосовані приписи статей 92, 203, 215, 229, 230, 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 8, 24 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 19, 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статей 1, 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", положення Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 № 154 та порушено приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо перегляду справи за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, статті 236 ГПК України щодо ґрунтовності судового рішення на засадах верховенства права, його законності і обґрунтованості, відповідності завданню господарського судочинства, визначеного цим Кодексом.
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- 13.07.2017 Радою (яка є правонаступником прав та обов`язків Прибузької сільської ради Вітовського району Миколаївської області) як замовником та Підприємцем як підрядником укладено договір підряду № 1293 (далі - Договір);
- згідно з пунктом 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з поточного ремонту водопроводу по вул. Шевченка в с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської області;
- відповідно до пункту 1.3 Договору для виконання робіт, вказаних у даному договорі, підрядник складає калькуляцію;
- згідно з пунктом 2.1 Договору договірна ціна становить 97 662,00 грн.;
- відповідно до пункту 3.1 Договору оплата за виконану роботу здійснюється замовником шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно з виставленим рахунком та актом виконаних робіт;
- згідно з пунктом 3.2 Договору розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акту приймання виконаних робіт, після підписання вище вказаного документа;
- пунктом 5.1 Договору передбачено, що прийняття і оцінка виконаних робіт проводиться уповноваженим представником замовника згідно з попередньою калькуляцією;
- відповідно до пункту 5.3 Договору здача-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, що підписані сторонами;
- відповідно до пункту 8.1 Договору, останній діє до 31.12.2017;
- Договір підписаний та скріплений печатками сторін;
- 17.07.2017 сторонами Договору підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 97 662,00 грн.;
- 20.07.2017 Радою здійснено оплату виконаних Підприємцем робіт, що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2017.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:
- 13.03.2015 Прибузькою сільською радою Жовтневого району Миколаївської області прийнято рішення № 1 "Про утримання та подальшу експлуатацію водонапірної мережі, артсвердловин та башт Рожновського сіл Прибузьке та Степова Долина", яким надано згоду на передачу Організації комунального майна - водопровідних мереж, артсвердловин та башт Рожновського села Прибузьке в обслуговування для забезпечення централізованого водопостачання на території населених пунктів сільської ради;
- 13.03.2015 Прибузькою сільською радою та Організацією укладено договір, відповідно до якого передано в безоплатне тимчасове користування Організації, для забезпечення суспільних прав жителів сіл Прибузьке і Степова Долина на якісне водопостачання, водонапірні башти та мережі (далі - Договір від 13.03.2015);
- відповідно до пункту 1.2 Договору від 13.03.2015, зазначене в пункті 1.1 цього договору майно є комунальною власністю територіальної громади Прибузької сільської ради;
- підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Договору від 13.03.2015 встановлено, що Прибузька сільська рада має право вносити будь-які поліпшення до майна, яке передається в користування без обмежень;
- згідно з підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Договору від 13.03.2015 Організація зобов`язалася підтримувати майно в належному стані, в тому числі, здійснюючи його поточний ремонт;
- пунктом 3.1 Договору від 13.03.2015 передбачено, що майно надається Організації на строк, що становить 2 роки 11 місяців з моменту підписання акта прийому -передачі, а саме до 13.02.2019;
- відповідно до пункту 3.3 Договору від 13.03.2015 строк користування майном може бути подовжено за згодою сторін. В разі відсутності заперечень у сторін, Договір автоматично продовжується на той же строк на тих же умовах;
- на виконання умов Договору від 13.03.2015 Прибузькою сільською радою та Організацією 13.03.2015 підписаний акт приймання-передачі водопровідних мереж, свердловин та башт Рожновського за адресою: с. Прибузьке та с. Степова Долина Жовтневого (Вітовського) району Миколаївської області;
- відповідно до направленого представнику позивача повідомлення в.о. старости с. Прибузьке та с. Степова Долина Карунського В.М. від 14.09.2018 вих. № 98, у період з липня 2017 року по жовтень 2017 року водопровід, зокрема по вул. Шевченка с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської області знаходився на балансі та належав до основних засобів Організації, яка здійснює діяльність із забору та постачання води;
- згідно з повідомленням голови Організації від 03.09.2018 р. № 347 водонапірні башти та мережі с. Прибузьке та с. Степова Долина знаходяться на балансі Організації;
- відповідно до рішення Ради від 05.01.2017 № 4 "Про реорганізацію Лиманівської, Прибузької, Українківської сільських рад", Рада є правонаступником прав та обов`язків Прибузької сільської ради, а тому до неї перейшли всі права та обов`язки за укладеними Прибузькою сільською радою договорами, в тому числі й за Договором від 13.03.2015;
- спірне майно є комунальною власністю і Рада не позбавлена права на вжиття заходів з ремонту такого майна.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
ЦК України:
частина перша статті 11:
- цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки;
частина перша статті 16:
- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;
частина перша статті 92:
- юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом;
частина перша статті 202:
- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;
стаття 203:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;
стаття 204:
- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
стаття 215:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
частина перша статті 230:
- -якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування;
частина перша статті 229:
- істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом;
стаття 322:
- власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом;