Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 154/1808/16
провадження № 51-609 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Кишакевича Л.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника Проскуровського В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у кримінальному провадженні № 42016030000000062 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що обіймаючи посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Волинській області, будучи службовою особою, виконуючи функції працівника правоохоронного органу, в період з 20 травня по 07 липня 2015 року умисно використала надану їй владу і службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди .
Так, ОСОБА_1, здійснюючи планову документальну виїзну перевірку ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, виявивши недотримання підприємством податкового законодавства, в результаті чого до бюджету не сплачено податків на суму 560 528 грн, в особистих інтересах та в інтересах вказаного підприємства, повідомила директору ОСОБА_2 про виявлені порушення, що призведуть до донарахування підприємству податків на загальну суму понад 1,5 млн грн та висунула пропозицію про можливість створення нею умов для не відображення в акті перевірки фактів порушення податкового законодавства за умови передачі їй 20 000 грн у якості неправомірної вигоди. ОСОБА_2 у кінці червня - перших числах липня 2015 року передав гроші, а ОСОБА_1 у свою чергу склала акт планової документальної перевірки, датований 17 червня 2015 року, в якому були умисно не відображені виявлені порушення законодавства.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року вирок місцевого суду скасовано. Провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з недоведенням того, що ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що сукупність досліджених місцевим судом доказів не дає можливості дійти висновку, що мала місце подія інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд усупереч принципу безпосередності дослідження доказів дав їм іншу оцінку, ніж місцевий суд, при цьому жодних доказів не дослідив, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, крім того, ухвала містить суперечності у мотивувальній та резолютивній частинах щодо підстав закриття кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення від ОСОБА_1, в якому вона стверджує про законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду та просить залишити судове рішення без зміни.
Прокурор у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити і скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Захисник у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За вимогамист. 419 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.