Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 295/15150/17
провадження № 51-9302км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Вдовенка М.В. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 липня 2018 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060020000394, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що згідно ст. 89 КК не має судимостей,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Володимир-Волинського районного суду Житомирської області від 29 липня 2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК до покарання у виді арешту на строк 4 місяці та штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, звільненого 12 вересня 2014 року по відбуттю покарання у виді арешту,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вищезазначеним вироком місцевого суду до покарання у виді позбавлення волі засуджено:
- ОСОБА_1 : за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 7 років із конфіскацією майна;
- ОСОБА_2 : за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні розбою, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб. Злочин вчинено за наступних обставин.
Так, 25 січня 2017 року близько 19:30 ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, до якого застосовані примусові заходи медичного характеру, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння поблизу приміщення Житомирського заводу "Електровимірювач", розташованого на вул. Перемоги, 10 у м. Житомирі, за ініціативи ОСОБА_2 вступили у злочинну змову щодо заволодіння майном ОСОБА_4, яка проходила повз них, розмовляючи по телефону. Дочекавшись, коли потерпіла підійшла ближче, ОСОБА_2 виставив ногу, об яку остання перечепилась та впала на землю, після чого разом із ОСОБА_1 завдав їй численних ударів ногами по різних частинах тіла, заподіявши легких тілесних ушкоджень у виді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, переламів кісток носу, синців, крововиливів на обличчі. У цей час ОСОБА_3 стояв поряд та спостерігав за навколишньою обстановкою, а потім підняв належний потерпілій мобільний телефон вартістю 4099 грн, котрим учасники злочину незаконно заволоділи та втекли з місця його вчинення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційні скарги захисників Жуковської Л.А., Куцого С.А., обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі з урахуванням змін і доповнень захисник Вдовенко М.В., посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що суд обґрунтував вирок суперечливими показаннями потерпілої, показаннями свідків, які не були очевидцями злочину, недопустимими доказами, проігнорував показання обвинувачених про те, що ОСОБА_1 не вчиняв протиправних дій щодо потерпілої, про відсутність між ними попередньої змови, та про перебування у тверезому стані, не встановив доказів приналежності номера НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 Апеляційний суд не звернув уваги на вказані порушення, а також на відсутність у матеріалах провадження ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій відповідно до вимог ст. 263 КПК, не надав вичерпних відповідей на доводи, апеляційних скарг сторони захисту.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_2, посилаючись на ті ж підстави, що і захисник, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що дослідженими у кримінальному провадженні доказами підтверджено факт вчинення ним одноособово кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, щодо потерпілої. Однак місцевий суд на це уваги не звернув, обґрунтував вирок недопустимими доказами та безпідставно визнав, що під час вчинення злочину ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Стверджує, що обшук його житла було проведено з порушеннями, потерпіла не впізнала чохол від телефону, впізнання проведено за фотознімками, в матеріалах провадження відсутні ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення негласних слідчих дій, довідка від 15 серпня 2017 року є не документом у розумінні ст. 99 КПК, а телефон за номером НОМЕР_1 належить не його брату, а іншій особі.
Позиції учасників судового провадження
Засуджені підтримали подані касаційні скарги, а прокурор заперечувала проти їх задоволення, вважала оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, а неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилаються захисник та засуджений у касаційних скаргах, не можуть бути предметом перегляду в касаційному суді.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, ухвалено відповідно до вимог ст. 370 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно з положеннями ст. 94 КПК.
Такі висновки місцевий суд обґрунтував: показаннями, даними в суді обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не заперечували факт у своєї присутності на місці вчинення злочину, а останній - ще й того, що завдав потерпілій тілесних ушкоджень; показаннями потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, судових експертів ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними протоколів слідчих дій, висновків судових експертиз та іншими письмовими доказами.