1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

іменем України

17 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 509/4311/16-к

провадження № 51- 10226 км18


Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Короля В.В.,

суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулініч К.С.,

прокурора Міщенко Т.М.,


розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160380000569, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України

(далі - КК).

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Звільнено ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Одеський консервний завод" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 46 380 (сорок шість тисяч триста вісімдесят) гривень.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (далі - ПрАТ "СК "Арсенал страхування") на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 111 815 (сто одинадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня" відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 4491,86 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунальної установи "Овідіопольська центральна районна лікарня" відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 6246,34 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 5665,20 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області 11 вересня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 березня 2015 року приблизно о 11 годині 20 хвилин, перебуваючи на посаді водія та працюючи на технічно справному автопоїзді у складі тягача МАЗ-54323, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом МАЗ-93866, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ПРАТ "Виробниче об`єднання "Одеський консервний завод", у денний час доби в умовах необмеженої видимості здійснював рух по асфальтному мокрому дорожньому покриттю автодороги Одеса-Білгород-Дніпровський зі сторони м. Одеси в напрямку м. Білгород-Дністровський, на якій організовано двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, напрямки якого розділені переривчатою лінією дорожньої розмітки 1.5, з невстановленою слідством швидкістю руху. Здійснюючи подальший рух та наближаючись до 34 км+250 м зазначеної автодороги, яка проходить через Овідіопольський район Одеської області, ОСОБА_1 в порушення вимог п. п. 1.5, п/п "б" 2.3, 12.1,12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України був неуважним, рух керованого вантажного автопоїзду постійно не контролював, діючи самовпевнено, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки та стану дорожнього покриття, за дорожньою обставою постійно не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну, не забезпечив рух керованого вантажного автопоїзду в межах своєї смуги, із забезпеченням безпеки собі та іншим учасникам руху своєчасним формуванням безпечного інтервалу, та на ділянці проїзної частини, яка мала дефекти дорожнього покриття, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, не забезпечив контроль за управлінням вантажного автопоїзда, що виключає втрату ним поперечної стійкості і неконтрольований рух, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу на смугу зустрічного напрямку, де скоїв зіткнення з автомобілем "MERCEDES BENZ VITO 108D", державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по зазначеній автодорозі у прямому зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру вантажного автопоїзду ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, а водію автомобіля "MERCEDES BENZ VITO 108D" ОСОБА_3 - тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ПрАТ "СК "Арсенал страхування", посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 до ПрАТ "СК "Арсенал страхування" та відмовити в його задоволенні. Зазначає, що у мотивувальній частині вироку не зазначено підстав для задоволення цивільного позову та не наведено обґрунтування суми відшкодування. Крім того, вказує, що суди не врахували, що в матеріалах справи відсутні документи, що посвідчують право власності на пошкоджений автомобіль "MERCEDES BENZ VITO 108D" та не перевірили, чи є позивач ОСОБА_2 або померлий ОСОБА_3 власниками або законними володільцями транспортного засобу. Також вказує, що судами при задоволенні цивільного позову до страховика не було враховано те, що для підрахунку розміру страхового відшкодування додатково необхідно було встановити вартість транспортного засобу у стані після дорожньо-транспортної пригоди. Вказує, що у матеріалах справи міститься лише копія договору щодо організації та проведення поховання укладеного з ПП "ОСОБА_5", без підпису замовника та без доказів, що підтверджують факт оплати за такі послуги, позивачем надано тільки чеки та квитанції, але не надано документів медичного закладу, що підтверджують необхідність у придбанні лікарських засобів і препаратів. Окрім того, вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки в ній не зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Потерпілий ОСОБА_2 подав на касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ "СК "Арсенал страхування" заперечення, в якому просить судове рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Міщенко Т.М. вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду скасуванню в частині цивільного позову з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Міщенко Т.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ст. 433 КПК).

У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -414 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі представником цивільного відповідача ПрАТ "СК "Арсенал страхування" не оспорюються та не заперечуються.

Доводи представника цивільного відповідача ПрАТ "СК "Арсенал страхування" в касаційній скарзі про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні цивільного позову є слушними.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.


................
Перейти до повного тексту