Постанова
іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 291/342/18
провадження № 51-10081 км 18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Голубицького С.С., Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Цигана Ю.В.,
захисника Козачука А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Козачука А.І. на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060290000017, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого: 4 грудня 2012 року
за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2
ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 9 липня
2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК строк відбування покарання ухвалено рахувати з моменту затримання у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) - з 19 січня 2018 року.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 7 листопада 2018 року залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_2, вчиненому з хуліганських мотивів, за обставин, установлених судом та детально викладених у вироку.
14 січня 2018 року близько 01:30 ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту біля ЖД станції "Чорнорудка" на вул. Пристанційній у с. Нова Чорнорудка Ружинського району Житомирської області побачив ОСОБА_2, попросив у нього цигарку, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, він дістав з кишені штанів ніж та, тримаючи його в правій руці, швидко наблизився до ОСОБА_2, схопив його лівою рукою за верхній одяг і, утримуючи його таким чином, умисно з метою заподіяння смерті потерпілому, проявляючи явну неповагу до суспільства і діючи з особливою зухвалістю з хуліганських спонукань, завдав ОСОБА_2 чотири удари ножем у життєво важливі органи, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Не припиняючи своїх злочинних дій ОСОБА_1, намагаючись завдати
ОСОБА_2 наступного удару ножем, не врахував відстані до потерпілого
і спричинив собі непроникаюче колото-різане поранення передпліччя лівої руки та, відчувши біль, відпустив ОСОБА_2, який відразу з метою врятувати своє життя почав тікати. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 з ножем в руці почав його переслідувати, але зачепився, впав на землю, втратив ножа, а тому припинив переслідування потерпілого. Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, що вважав необхідними, але не довів до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство ОСОБА_2 з хуліганських мотивів, з причин, що не залежали від його волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник Козачук А.І. у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що засуджений не мав наміру вбивати потерпілого, про що свідчать наявні у справі докази, яким суд під час постановлення вироку дав неправильну оцінку. Вважає, що суд не довів хуліганського мотиву вчинення злочину, ОСОБА_1 діяв із непрямим умислом і його дії мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК. На думку
захисника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд не в повному обсязі дослідив обставини події та докази у справі й обґрунтував свої висновки показаннями, які засуджений дав на досудовому слідстві та даними проведених у справі слідчих дій, але суд апеляційної інстанції доводів, викладених у апеляційній скарзі у цій частині не перевірив. Також указує на те, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувся без участі засудженого і ні засудженого, ні захисника не було ознайомлено з поданими на апеляційну скаргу запереченнями прокурора. Вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам Кримінального процесуального закону належним чином не розглянув доводів, наведених в апеляційній скарзі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Козачук А.І. підтримав подану касаційну скаргу.
Прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, доводи в касаційній скарзі захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, які обґрунтовано визнали ці доводи безпідставними, оскільки вони не були підтверджені. Колегія суддів погоджується з такими висновками судових інстанцій, адже вони ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні доказів із точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Суд першої інстанції, провівши судовий розгляд відповідно до обвинувального акта в межах висунутого обвинувачення, безпосередньо дослідивши докази, належно їх оцінивши, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості
ОСОБА_1 в закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 з хуліганських мотивів, вчиненому за обставин, які викладено у вироку.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується частково показаннями самого засудженого, потерпілого ОСОБА_2, даними протоколів огляду місця події, слідчого експерименту, висновків експертиз, іншими наведеними у вироку доказами.
У касаційній скарзі захисник, не заперечуючи факту завдання ОСОБА_1 потерпілому ножових поранень, зазначає, що засуджений наміру вбивати