Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 336/2036/16-к
Провадження № 51-512км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Матієк Т. В., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Волевач О. В.,
за участю:
прокурора Руденко О. П.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Валька В. С. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника Валька В. С. на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080080000245 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам республіки Німеччини, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 23 жовтня 2006 року за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, звільненого з місць позбавлення волі 04 лютого 2013 року умовно-достроково на 5 місяців 29 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2018 зазначений вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
19 січня 2016 року в період часу з 23:30 до 23:40 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у кімнаті АДРЕСА_2, у ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_2, маючи умисел на вбивство, наніс останньому один удар ножем в грудну клітину зліва, заподіявши тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Зазначає, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження умислу на вбивствоОСОБА_2 , а тому дії за ст.115 КК України кваліфіковано неправильно. Звертає увагу, що ОСОБА_2 незаконно проник у його житло, погрожував йому та заподіяв тілесні ушкодження, а тому стверджує, що його дії можливо перекваліфікувати на ст.116 КК України або ст. 124 КК України.
У касаційній скарзі захисник Валько В. С. просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення. Зазначає, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами не встановлений мотив злочину. Стверджує, що у вироку суду при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, не викладені всі обставини, не наведено мотивованих доводів на спростування твердження ОСОБА_1 про те, що він оборонявся від протиправних дій ОСОБА_2, що вплинило на законність та обґрунтованість цього судового рішення. Посилається на порушення місцевим судом рівності прав сторін. Вказує на незаконність допуску прокурора Кошолапа С. В. до участі у провадженні. Наголошує на невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України, оскільки цей суд не перевірив і належним чином не спростував доводи апеляційних скарг сторони захисту.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 і захисник Валько В. С. підтримали касаційні скарги сторони захисту та просили їх задовольнити.
Прокурор Руденко О. П. просила касаційні скарги залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та твердження, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.