Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 2-508/2002
провадження № 61-42148св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - сільськогосподарське товариство "Подділя" (ліквідовано, правонаступники відсутні),
відповідачі: ОСОБА_1, Красилівська районна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 09 липня 2018 року у складі судді Талалай О. І.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав до Красилівського районного суду Хмельницької області апеляційну скаргу на рішення цього суду від 11 травня 2002 року у справі № 2-508/2002 за позовом сільськогосподарського товариства "Поділля" до ОСОБА_1, Красилівської районної державної адміністрації про визнання недійсним сертифіката на право на земельну частку (пай).
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2018 року у складі судді Вознюк Р. В. відкрито провадження у цивільній справі про відновлення втраченого судового провадження.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року відновлено цивільну справу № 2-508/2002 у частині рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 травня 2002 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у справі є підстави для відновлення втраченого судового провадження лише у частині ухваленого у справі судового рішення, копія якого наявна в архіві суду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 09 липня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 травня 2002 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 09 липня 2018 року, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, мотивуючи вимоги касаційної скарги тим, що довідався про зміст судового рішення лише після відновлення його тексту.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2018 відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Красилівського районного суду Хмельницької області.
Справа надійшла до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Із практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У рішенні від 28 жовтня 2004 року у справі "Нешев проти Болгарії" (Neshev v. Bulgaria, № 40897/98) Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення).
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.