Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 757/40858/17-ц
провадження № 61-42005св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: національний Банк України, приватне підприємство "Юридичний департамент "Дікон-Юг", відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника адвоката Жукова Тимура Вікторовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року у складі судді
Москаленко К. О. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М.,
Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного Банку України (далі - НБУ), приватного підприємства "Юридичний департамент "Дікон Юг" (далі - ПП "ЮД "Дікон Юг"), відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" (далі - ВАТ АКБ "Одеса-Банк") про визнання договору недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 15 травня 2013 року між ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" та ПП "ЮД "Дікон Юг" було укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредитору за цим договором право вимоги до ОСОБА_1, а новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 43 242,44 грн. Приймаючи до уваги те, що на підставі договору № 1 про відступлення прав вимоги зобов`язання за основним договором фактично не змінились, а відбулась заміна кредитора, позивач вважає, що з моменту заміни кредитора в основному договорі у нового кредитора виникло право вимагати від боржника повернення кредиту та сплати нарахованих на неповернуту частину заборгованості за кредитом процентів в іноземній валюті.
З урахуванням пункту "г" частини четвертої статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з огляду на пункт 2.3 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні позивач вважає, що для здійснення операцій по отриманню новим кредитором від боржника іноземної валюти в рахунок повернення кредиту та сплаті нарахованих на суму кредиту процентів необхідно наявність індивідуальної ліцензії НБУ. Оскільки ні новий кредитор, ні боржник індивідуальної ліцензії НБУ для проведення зазначених операцій не отримували, укладення оспорюваного договору № 1 про відступлення прав вимоги відбулося з порушенням статті 533 ЦК України, пункту "г" частини четвертої статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та пункту 2.3 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.
ОСОБА_1 на підставі статті 215 ЦК України просив визнати недійсним договір № 1 про відступлення прав вимоги від 15 травня 2013 року, який укладено на підставі протоколу від 30 квітня 2013 року № 3-095/2 проведення аукціону реалізації майна ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" у відповідності до вимог Постанови правління НБУ від 28 серпня 2001 року № 369 між ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" та ПП "ЮД "Дікон Юг".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із їх недоведеності та необґрунтованості.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 . апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та вказав, що укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги не підпадає під ознаки здійснення валютної операції, оскільки за вказаним договором передавалась не заборгованість, предметом якої є валютні цінності, а право вимоги такої заборгованості з третьої особи, тобто, відбулось відступлення права вимоги, а не переведення валютного боргу.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
02 серпня 2018 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Жуков Т. В. через засоби поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що платежі за кредитним договором, не зважаючи на заміну кредитора в основному зобов`язанні, позичальник повинен здійснювати у валюті кредитного договору, зокрема в доларах США. Проте, частина третя статті 533 ЦК України передбачає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, визначних законом. Такий випадок, порядок та умови, встановлюються Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
А тому для отримання новим кредитором від боржника платежів, спрямованих на погашення кредитної заборгованості (кредит та проценти) в іноземній валюті, новий кредитор повинен мати в будь-якому банку України валютний рахунок. Також у нового кредитора необхідна наявність індивідуальної ліцензії НБУ, а ПП "ЮД "Дікон-Юг" не має відкритих валютних рахунків та відповідної ліцензії. Вказані обставини роблять неможливим виконання позичальником зобов`зязань за кредитним договором в порядку та на умовах, які визначені кредитним договором.
Судами не звернуто уваги та не надано оцінки доводам позивача щодо відсутності в умовах спірного договору, умови, якою визначено обсяг відступленого права вимоги із зазначенням валюти зобов`язання.
Оскільки суди не визначилися з правовою природою спірного договору, судові рішення є передчасними, оскільки неукладений договір (договір факторингу) не можна визнавати недійсним.
Доводи інших учасників справи:
07 вересня 2018 року ПП "ЮД "Дікон-Юг" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від
27 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з печерського районного суду міста Києва.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 30 квітня 2013 року відбувся аукціон з продажу майна ВАТ "АКБ "Одеса-Банк", за результатами якого майнові права за договором від 21 грудня 2007 року № 183/07-Ф про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії придбані ПП "ЮД "Дікон-Юг".
На підставі протоколу проведення аукціону від 30 квітня 2013 року № 3-095/2 між ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" та ПП "ЮД "Дікон-Юг" укладено договір № 1 від
15 травня 2013 року про відступлення права вимоги, за умовами якого
ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" передало, а ПП "ЮД "Дікон-Юг" прийняло право вимоги, що належить ВАТ "АКБ "Одеса-Банк", і ПП "ЮД "Дікон-Юг" стало новим кредитором за договором від 21 грудня 2007 року № 183/07-Ф про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії, укладеним між ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" та ОСОБА_1
За умовами пункту 1.2. договору № 1 про відступлення права вимоги,
ПП "ЮД "Дікон-Юг" отримав право вимоги від ОСОБА_1 належного виконання всіх зобов`язань за кредитним договором.
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року, у справі № 1505/3691/2012 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП "ЮД "Дікон-Юг" заборгованість за договором від 21 грудня 2007 року № 183/07-Ф про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії. Вказаними судовими рішеннями перевірялися, зокрема, законність стягнення з позивача заборгованості за кредитом саме на користь ПП "ЮД "Дікон-Юг".