Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 623/2998/17
провадження № 61-41338св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "СК Восток",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2018 року у складі судді Герцова О. М. та постанову апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В.,
Коваленко І. П., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" (далі - ТОВ "СК Восток"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання договорів оренди землі недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником: земельної ділянки кадастровий номер 6322882000:03:000:0172 площею 3,8911 га, що розташована на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ІІІ-ХР № 081446, виданого 29 грудня 2002 року; земельної ділянки кадастровий номер 6322882000:03:000:0360 площею 0,4783 га, що розташована на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ІІІ-ХР № 081446, виданого 29 грудня 2002 року.
30 листопада 2004 року приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О. О. було посвідчено довіреність за реєстровим № 3091, відповідно до умов якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 на вчинення від його імені та в його інтересах юридично значимих дій щодо вказаних земельних ділянок.
В липні 2017 року позивачу випадково стало відомо про те, що
ОСОБА_2 без його відома, згоди та волі 21 червня 2017 року було укладено договори оренди цих земельних ділянок з ТОВ "СК Восток".
Дії ОСОБА_2 є такими, що порушують законні права та інтереси позивача, як власника вищезазначених земельних ділянок; порушують вимоги цивільного законодавства щодо представництва, цивільного і земельного законодавства щодо порядку укладання договорів взагалі і укладання договорів оренди землі зокрема.
Позивач, як власник, переданих проти його волі в оренду земельних ділянок, був позбавлений права на володіння, користування і розпорядження належними йому земельними ділянками, що є порушенням норми частини першої статті 320 ЦК України, яка визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
ОСОБА_2 є представником ТОВ "СК Восток" і особою, яка безпосередньо зацікавлена в господарській діяльності даної юридичної особи, та мала умисел на укладання договорів на завчасно невигідних для власника земельних ділянок умовах. Розмір орендної плати так і строк дії договорів оренди жодним чином не влаштовують позивача, як власника земельних ділянок. На зберіганні у ТОВ "СК Восток" знаходяться правовстановлюючі документи ОСОБА_1 на належні йому земельні ділянки.
ОСОБА_1 просив визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 21 червня 2017 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "СК Восток".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що свою волю ОСОБА_1 виявив в момент видачі довіреності на ім`я ОСОБА_2, якою в подальшому були погоджені усі істотні умови договору та яка, підписуючи договори оренди земельних ділянок діяла в межах повноважень, наданих їй довіреністю.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до норм діючого законодавства та за змістом довіреності, яка була видана добровільно позивачем і на день укладення спірних договорів не була скасована, ОСОБА_2 мала право укладати, підписувати договори оренди землі, при цьому вона діяла не в особистих інтересах, а в інтересах позивача, маючи право здійснювати для цього всі необхідні дії.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
25 липня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що на час посвідчення довіреності у листопаді 2004 року ОСОБА_1 із ОСОБА_2 узгоджувалися суттєві умови договорів оренди землі, які існували на той час та до яких відносилися строк дії договорів, розмір орендної плати та право кожній з його сторін в односторонньому порядку розірвати договори, проте ОСОБА_2 без його відмова уклала договори оренди належних позивачу земельних ділянок на зовсім інших, на вкрай невигідних для нього, як власника вказаних земельних ділянок, умовах. Фактично він, власник переданих проти його волі земельних ділянок, позбавлений права на користування та розпорядження належними йому земельними ділянками, що є порушенням частини першої статті 320 ЦК України. Крім того, ОСОБА_2, укладаючи спірні договори оренди діяла в інтересах ТОВ "СК Восток", оскільки є його учасником, а значить і у власних інтересах так як вона є особою, яка безпосередньо зацікавлена в господарській діяльності цієї юридичної особи, а тому оскаржувані договори також мають бути визнані недійсними з підстав порушення частини першої статті 232 та частини третьої статті 238 ЦК України.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6322882000:03:000:0172 площею 3,8911 га, 6322882000:03:000:0360 площею 0,4783 га, що розташовані на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку ІІІ-ХР № 081446, ІІІ-ХР № 081446, виданих 29 грудня
2002 року.
30 листопада 2004 року приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О. О. було посвідчено довіреність за реєстровим № 3091, відповідно до умов якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 на вчинення від його імені та в його інтересах юридично значимих дій щодо вказаних земельних ділянок.
21 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "СК Восток" були укладені договори оренди цих земельних ділянок.
Межі земельних ділянок визначені в натурі згідно з актами від 21 червня