Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 643/12277/15-ц
провадження № 61-21844св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Московського районного суду міста Харкова від 10 лютого 2016 року в складі судді Сугачової О. О. та рішення апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року в складі колегії суддів: Пономаренко Ю. А., Черкесова В. В., Кокоші В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 березня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н. Згідно умов вказаного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконувала належним чином, внаслідок чого станом на 31 травня 2015 року в неї виникла заборгованість у загальному розмірі 22 879,45 грн. З огляду на викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь вказану заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 10 лютого 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 879,45 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із доведеності факту невиконання позичальником умов кредитного договору, а тому ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суми заборгованості. Крім того, посилаючись на норми умов та правил надання банківських послуг, за відсутності заяви відповідача про бажання припинити кредитний договір, суд першої інстанції дійшов висновку, що чинність кредитного договору продовжувалась щорічно, а тому позивач звернувся до суду в межах позовної давності.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року рішення Московського районного суду міста Харкова від 10 лютого 2016 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції мотивував його тим, що банк звернувся з позовом до суду в цій справі поза межами встановленої законом позовної давності, про застосування якої заявила відповідач в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг картковий рахунок на ім`я відповідача відкритий на невизначений термін та може бути закритий на підставі заяви останньої. Сторони домовилися, що договір діє протягом 12 місяців із моменту його підписання, а якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення він автоматично лонгується на такий же термін. Тобто, на його думку, укладений між сторонами договір був автоматично пролонгований, оскільки жодна зі сторін не заявляла про свій намір його розірвати та договір діє до теперішнього часу.
Крім того, на думку заявника, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15. Відповідно до вказаної правової позиції у разі застосування позовної давності, її наслідки можуть бути застосовані лише до тих зобов`язань та нарахувань, що були здійснені за межами позовної давності. Водночас суми нарахувань, здійснені у межах позовної давності підлягають стягненню.
З огляду на викладене, заявник вважає, що позовна давність в спірних правовідносин не спливла, оскільки кредитний договір є чинним, а тому позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII 27 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що 01 березня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір на отримання кредитної картки № 41494377704001702 з кредитним лімітом та базовою процентною ставкою за кредитом 2% на місяць строком на 2 роки.
Позичальник зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї станом на 31 травня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 22 879,45 грн, яка включає: заборгованість за кредитом - 4 258,70 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 17 055,06 грн; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн; штраф (процентна складова) - 1 065,69 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, останній платіж ОСОБА_1 було здійснено 06 квітня 2009 року, інших платежів після зазначеної дати внесено не було.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.