Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 686/863/17
провадження № 61-29875св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Пастощука М. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Вимоги обґрунтовував тим, що у 2012 році він уклав із ОСОБА_2 договори купівлі-продажу, відповідно до умов яких останній придбав у нього товар на суму 98 131 грн. та 68 408 грн.
Відповідач повернув частину товару на суму 11 910 грн та 24 520 грн, однак залишок боргу за даними договорами залишився несплаченим.
Зазначав, що 14 січня 2014 року сторони домовилися про те, що борг, який виник із договорів купівлі-продажу, замінено позиковим зобов`язанням (складені відповідні розписки на суми 56 498 грн і 73 611 грн), тобто мала місце новація.
17 лютого 2014 року ОСОБА_2 . склав ще одну розписку, в якій зобов`язався повернути йому (позивачу) кошти за товар у сумі 130 109 грн (об`єднані вимоги за розписками від 14 січня 2014 року), що еквівалентно 14 456 доларів США.
Ураховуючи те, що відповідач повернув лише 800 доларів США, позивач просив стягнути з нього заборгованість за договором позики у сумі 13 656 доларів США, що еквівалентно 370 256 грн 50 коп., та відсотки за користування коштами у розмірі 191 816 грн 58 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2017 року позов ФОП ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 352 625 грн 23 коп.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Суд зробив висновок про доведеність факту невиконання відповідачем зобов`язань за договором позики, що є підставою для стягнення з нього боргу на користь позивача.
При цьому суд вважав, що зобов`язання за договором купівлі-продажу було замінене позикою.
Відмовляючи у стягненні відсотків, суд першої інстанції виходив із того, що відсотки на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України стягуються лише у випадку, якщо про це зазначено в договорі, проте у розписках відсутні умови про сплату відсотків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ФОП ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки між сторонами відсутня угода про заміну договору купівлі-продажу позиковим зобов`язанням (про новацію), підстав для стягнення коштів (позики) із відповідача відповідно до статей 1046, 1049 ЦК України, на які позивач посилався при поданні позову, немає.
Короткий зміст касаційної скарги
У грудні 2017 року до суду касаційної інстанції від ФОП ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року поновлено ФОП ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 686/863/17 передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, установивши існування між ним і ОСОБА_2 договірних правовідносин, які випливають із договору купівлі-продажу товару, наявності боргу за вказаним договором і відсутність новації, безпідставно не стягнув кошти саме за договором купівлі-продажу, внаслідок чого допустив порушення, передбачені частиною першою статті 11 та пунктів 3, 4 частини першої статті 215 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).
Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на те, що відповідач визнав свій борг і сам просив в апеляційній скарзі стягнути з нього 122 090 грн. Тобто скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги, що є порушенням частини першої статті 303 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).
Обставини справи
Суди встановили і сторонами в судовому засіданні визнано, що 14 січня 2014 року ОСОБА_2 . написав розписку про те, що в 2012 році він отримав від ОСОБА_3 товар для реалізації на загальну суму 68 408 грн (за дорослий трикотаж); 11 січня 2014 року він повернув позивачу товар на суму 11 910 грн; залишок боргу складає 56 498 грн, який він зобов`язався повернути.
Того ж дня, 14 січня 2014 року, ОСОБА_2 написав ще одну розписку, у якій зазначив, що в 2012 році він отримав від ОСОБА_3 товар для реалізації на загальну суму 98 131 грн (дитячий трикотаж); 11 січня 2014 року він повернув позивачу товар на суму 24 520 грн; залишок боргу складає 73 611 грн, який він зобов`язався повернути.
17 лютого 2014 року ОСОБА_2 написав розписку ОСОБА_3 про те, що він бере на себе зобов`язання повернути борг за товар, взятий на реалізацію у сумі 130 109 грн (об`єднані вимоги за розписками від 14 січня 2014 року), що становить 14 456 доларів США за курсом 9 грн за 1 долар.
16 січня 2017 року ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_2 вимогу про повернення коштів за розпискою у розмірі 13 656 доларів США та відсотків за користування ними.
Подаючи даний позов, ФОП ОСОБА_3 посилався на те, що між сторонами мала місце новація, договір купівлі-продажу був замінений на позикове зобов`язання, яке відповідач належним чином не виконав (сплатив лише 800 доларів).
Мотивувальна частина