Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 577/4354/17
провадження № 61-44842св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Левченко Т. А., Криворотенка Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 730 032,18 грн, у тому числі 217 965,00 грн - у рахунок повернення авансових платежів, 62 067,18 грн - проценти за користування коштами та 450 000,00 грн у рахунок відшкодування вартості витрат на поліпшення майна.
Свої вимоги мотивував тим, що в 2011 році він з відповідачем вів перемовини про майбутній продаж йому нежитлових приміщень - зварювального цеху та чергової, що розташовані на АДРЕСА_1 , та з того часу користувався цими приміщенням.
Однак оформити правовстановлюючі документи не було можливості, оскільки право власності ОСОБА_3 набув лише 07 жовтня 2014 року за договором дарування. Досягнувши всіх істотних умов, таких як ціна договору та предмет, ОСОБА_2 отримав завдаток у розмірі 8 250 доларів США із домовлених 10 000 доларів США, а решту він (позивач) повинен був сплатити під час нотаріального посвідчення договору не пізніше 01 січня 2016 року.
На підтвердження намірів продажу 31 жовтня 2014 року між ними укладений договір оренди цієї нерухомості.
Проте, ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору і продовжує користуватись безпідставно отриманими коштами. Крім того, за час оренди вказаного майна він ( ОСОБА_1 ) зробив капітальний ремонт будівлі, витративши близько 450 000,00 грн.
05 серпня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвали договір дарування, на підставі якого відповідач мав право власності на вказані приміщення, внаслідок чого відбулось безповоротне ухилення ОСОБА_2 від посвідчення обумовленого договору.
ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються нормами зобов`язального права, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач. Крім того, сторони підтвердили проведення ремонту орендованих приміщень без згоди ОСОБА_2, що з урахуванням статті 778 ЦК України, є підставою для відмови у стягненні витрат на поліпшення будівель.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2018 року рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 658 226,79 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами був укладений договір оренди майна з подальшим викупом від 31 жовтня 2014 року, у якому погоджено порядок продажу орендованого майна, тобто фактично укладено попередній договір купівлі-продажу зі строком укладання основного договору не пізніше 01 січня 2016 року. Однак, такий договір укладено не було, тому, починаючи з 02 січня 2016 року ОСОБА_2 зберігав майно ОСОБА_1, а саме грошові кошти у розмірі 8 250,00 доларів США (гривневий еквівалент становить 217 965,00 грн) без достатніх правових підстав, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з вирішенням спору, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Позивачем не доведено, що саме він проводив ремонтні роботи у спірних приміщеннях. Наданий ним зведений кошторис не є належним документом, що підтверджує проведення будівельних (ремонтних робіт).
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та витребувано справу з Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що на підставі договору дарування від 07 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, останньому належало 3/50 частин будівлі та споруди бази, яка складається з зварювального цеху літ. "М", площею 348,8 кв. м, та чергової літ. "К-1", площею 14,8 кв. м, загальною площею 363,6 кв. м.
31 жовтня 2014 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_1 договір оренди з подальшим викупом, за умовами якого ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 з наступним продажем у строкове платне користування майно: зварювальний цех та чергову, розташовані на АДРЕСА_1 .
У договорі оренди з подальшим викупом від 31 жовтня 2014 року сторони домовилися, що:
- орендарю дозволяється використовувати майно на свій розсуд, у тому числі дозволяється робити будь-які ремонтні роботи, перепланування, а також інші дії, які не суперечать чинному законодавству (пункт 2.1.);
- орендодавець зобов`язується здійснювати у разу необхідності капітальний ремонт майна (пункт 6.2 );
- орендар зобов`язується здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування та ремонт майна (пункт 7.1);
- майно, що орендується, переходить у власність орендаря після підписання договору купівлі - продажу, який буде підписано сторонами не пізніше 01 червня 2016 року, продаж буде здійснено за остаточну суму 10 000, 00 дол. США у гривнях по курсу Національного банку України на день оплати, з яких грошові кошти в сумі, еквівалентній 8 250,00 дол. США, визначені сторонами як завдаток, вже сплачено орендарем до підписання договору, а решту, в сумі, еквівалентній 1 750,00 дол. США, буде сплачено під час нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу (пункт 8.1).
Відповідно до розписки, укладеної 31 жовтня 2014 року, тобто в день підписання договору оренди, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 8 250,00 дол. США за продаж ним зварювального цеху та чергової, що розташовані на АДРЕСА_1 .
За змістом цієї розписки загальна вартість майна складає 10 000,00 дол. США. Договір купівлі-продажу буде підписаний не пізніше 01 червня 2016 року. Остаточний розрахунок буде проведений при підписанні договору купівлі-продажу. До підписання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 дозволяє користуватись приміщеннями.
Договір купівлі-продажу зварювального цеху та чергової, що розташовані на АДРЕСА_1, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений не був, оскільки 05 серпня 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвали договір дарування частини будівлі та споруди бази, укладений ними 07 жовтня 2014 року.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.