ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №805/3863/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23477/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 805/3863/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області,
за участю третьої особи - ОСОБА_2
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Блохіна А.А., суддів - Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, третя особа), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Білицьку міську раду скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей за вказаною адресою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Другим співвласником даної квартири є ОСОБА_4 .
Позивач вказує на те, що в червні 2016 року йому стало відомо, що відповідачем 06 листопада 2013 року за згодою ОСОБА_4 була проведена державна реєстрація місця проживання у вищезазначеній квартирі ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
Проте, позивач зазначає, що згоди ані в усній, ані в письмовій формі на реєстрацію місця проживання вказаних осіб в цій квартирі не давав.
Таким чином, вважає, що реєстрацію вказаних осіб проведено в порушення п. 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні.
Просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
21 грудня 2016 року Донецький окружний адміністративний суд вирішив:
- позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі;
- визнати протиправними дії Добропільського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації ОСОБА_2, її неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1102 грн. 40 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з аналізу норм Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-ІV та Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України від 22 листопада 2012 року №1077, вбачається, що працівник територіального підрозділу ДМС України після отримання заяви про реєстрацію місця проживання перевіряє, зокрема, наявність документів, необхідних для проведення державної реєстрації місця проживання.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у Добропільського міського відділу ДМС України в Донецькій області не було законних підстав для проведення 06 листопада 2013 року державної реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та її дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки заявником не надано згоду всіх співвласників даного нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ., зокрема, була відсутня згода позивача на вказану реєстрацію.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
09 березня 2017 року Донецький апеляційний адміністративний суд вирішив:
- апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/3863/16-а - задовольнити частково;
- постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/3863/16-а - скасувати;
- позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що задовольняючи позов, суд першої інстанції порушив норми процесуального закону, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви не з`ясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка у лютому 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
У касаційній скарзі позивач просить:
- скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року;
- залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм процесуального права, зокрема, неправильно застосовано ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тому таке рішення є незаконним.
Зазначає, що намагався вирішити даний спір в досудовому порядку, що прямо передбачено ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач вказує, що 17 серпня 2016 року він звернувся з заявою до керівника відділу реєстрації виконкому Білицької міської ради Донецької області про перевірку правомірності реєстрації ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей в квартирі АДРЕСА_1 , та скасування реєстрації даних осіб, однак йому була надана відповідь, про те, що ОСОБА_2 у добровільному порядку відмовилася знятися з реєстрації, рішення суду про зняття її з дітьми з реєстрації у виконкомі не має, тому вони не можуть скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей, відповідь за № 631 від 22.09.2016.
Відповідачі та третя особа заперечення на касаційну скаргу не подавали.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 06 листопада 2013 року, та доданих до неї документів, Добропільським МВ ГУ ДМС в Донецькій області зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 та її дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
22 червня 2016 року позивач звернувся до Добропільського МВ ГУ ДМС у Донецькій області з заявою про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та її дітей, як такої, що проведена неправомірно, оскільки він не надавав відповідної згоди як співвласник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
29 липня 2016 року Добропільським МВ ГУ ДМС у Донецькій області листом №44-1848 позивача повідомлено про відсутність можливості скасувати реєстрацію місця проживання громадянки ОСОБА_2
17 серпня 2016 року позивач звернувся до відділу реєстрації Білицької міської ради Донецької області із заявою про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та її дітей, як такої, що проведена неправомірно, оскільки він не надавав відповідної згоди як співвласник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
22 вересня 2016 року Білицькою міською радою на вказану заяву позивачу надано відповідь листом №631, в якій зазначено, що ОСОБА_2 скасувати реєстрацію місця проживання зі своїми дітьми відмовилась. Також, в даному листі зазначено, що у зв`язку з відсутністю рішення суду щодо зняття з реєстрації цієї сім`ї виконавчий комітет не може скасувати місце реєстрації ОСОБА_2 та її дітей.
Позивач, вважаючи, що його права порушені незаконною реєстрацією третьої особи та її дітей у вказаній квартирі, звернувся до суду з даним позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Цивільний процесуальний кодекс України, від 18.03.2004, № 1618-IV (далі - Закон № 1618-IV)