ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №750/8014/16-а
адміністративне провадження №К/9901/18748/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області Фесенка Ігоря Павловича про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Коверзнева В.О. від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г. від 15 грудня 2016 року,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач 1), Головного інспектора будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області Фесенка Ігоря Павловича (далі - головний інспектор Управління ДАБІ України, відповідач 2), у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2016 року № 58, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною восьмою статті 96 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн, та закрити провадження у справі про вчинене ним адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає те, що спірну постанову відповідач виніс безпідставно, оскільки позивач не є суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною восьмою статті 96 КУпАП.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково, зокрема: визнано протиправною і скасовано винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області Фесенком Ігорем Павловичем постанову у справі про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2016 року № 58 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною восьмою статті 96 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 8500 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач працює на посаді комерційного директора у приватному підприємстві "Укрпродпром", яке здійснює будівельні роботи, що були предметом перевірки відповідача, і до його посадових обов`язків не належить здійснення контролю за організацією і проведенням будівельних робіт. На цій підставі суди дійшли до висновку, що позивач, як посадова особа приватного підприємства "Укрпродпром", не може бути суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною восьмою статті 96 КУпАП.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 11 січня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 750/8014/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року в адміністративній справі № 750/8014/16 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань не заявляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що 29 липня 2016 року головний інспектор будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області Фесенко І.П. стосовно позивача склав протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксував здійснення реконструкції нежитлового приміщення зі зміною його цільового призначення по АДРЕСА_1 .
Позивач працює в приватному підприємстві "Укрпродпром", яке здійснює вказані вище будівельні роботи, на посаді комерційного директора.
На підставі складеного протоколу 15 серпня 2016 року винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 58, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною восьмою статті 96 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому факту, що позивач наділений правом підпису відповідної документації, а тому є суб`єктом відповідальності за порушення у сфері містобудування. Отже, вважає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що, приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу ДАБІ України, у якому зазначається, що суди прийняли законні та обґрунтовані рішення, а вимоги касаційної скарги є безпідставними; просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, КУпАП, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Частиною першою статті 36 цього ж Закону передбачено те, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.