ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №815/6940/13-а
адміністративне провадження №К/9901/52114/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А.
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/6940/13-а
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3,
до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради,
треті особи: ОСОБА_4, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (головуючий суддя - Кравченко М.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді: Крусян А.В., Романішин В.Л.),
ВСТАНОВИВ :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 ), що діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, звернулися до суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області), Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі - Департаменту надання адміністративних послуг ОМР), треті особи: ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), Орган опіки та піклування Приморської РА ОМР, в якому просили:
- визнати протиправними дії Приморського РВ ГУ ДМСУ в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати Приморський РВ ГУ ДМСУ в Одеській області внести дані про реєстрацію ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до реєстраційної картки обліку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що в грудні 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір позики, що був посвідчений приватним нотаріусом за №6987. За вказаним договором ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 позику у розмірі 257070 грн, що було еквівалентно 33000 доларів США, а позичальник ( ОСОБА_1 ) зобов`язується повернути вказану суму позики відповідно до умов договору.
Для забезпечення зобов`язань за вказаним договором позики, на вимогу ОСОБА_4 26 грудня 2008 року укладено договір іпотеки за №6988, у відповідності до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як іпотекодавці - передають в іпотеку іпотекодержателю - ОСОБА_4 житлову квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 12 червня 2013 року позивачам стало відомо, що 07 березня 2013 року за заявою ОСОБА_4 Приморським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області знято з реєстрації з адреси: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Приморським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області належним чином не було перевірено правових підстав зняття вказаних осіб з обліку, зокрема, відсутність у заявника ОСОБА_4 права на звернення із вказаною заявою та відсутність судового рішення про позбавлення позивачів права власності або права користування житловим приміщенням на підставі ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання".
На підставі викладеного, позивачі вважають дії Приморського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття їх з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 протиправними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року була залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2017 року зазначені вище судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року скасовані та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Приморського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття 06 березня 2013 року з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Приморський РВ ГУ ДМС України в Одеській області здійснив зняття позивачів з реєстрації за місцем проживання без перевірки належних на те правових підстав.
Зобов`язуючи департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради поновити реєстрацію місця проживання позивачів, суд першої інстанції вважав, що у такий спосіб буде можливо відновити порушенні права, свободи та інтереси позивачів.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року -без змін.
Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що своїми діями, які полягають у знятті позивачів з реєстрації за квартирою №17 по вказаній адресі, Приморським РВ ГУ ДМВ в Одеській області були порушені права, свободи та інтереси позивачів осіб. З наведених обставин суд першої інстанції правильно визнав такі дії протиправними.
Що стосується вимог позивачів про зобов`язання Департамента надання адміністративних послуг ОМР поновити реєстрацію місця проживання позивачів за місцем їх права власності, суд апеляційної інстанції звернув увагу на той факт, що вказана справа тривалий час розглядається і вказаний спосіб захисту порушеного права можливий для найшвидшого відновлення права позивачів на реєстрації за місцем свого проживання.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою Департаменту надання адміністративних послуг ОМР на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів до них
У касаційній скарзі Департамент надання адміністративних послуг ОМР, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема: статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", частини 1 статті 2, частини 1 статті 4, частини 1 статті 5, частини 2 статті 11, пункт 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів.
Водночас скаржник зазначає, що спірні правовідносини між Департамент надання адміністративних послуг ОМР та позивачами відсутні внаслідок того, що останні не звертались до Департаменту.
Також скаржник вважає, що задовольняючи пункт 2 позовних вимог суди вийшли за їх межі незважаючи на те, що позивачі просили покласти виконання рішення суду на Департамент надання адміністративних послуг ОМР щодо їх реєстрації в реєстраційну картку обліку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У відзиві на касаційну скаргу відповідача, позивач, ОСОБА_1, просить касаційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг ОМР залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року - без змін.
ОСОБА_1 у відзиві зазначає, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право власності або користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.