ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №750/9222/16-а
адміністративне провадження №К/9901/24068/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л.. Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 (в складі колегії суддів: головуючого - Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г.) у справі №750/9222/16-а за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати йому пенсії, призначеної по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ) виплатити йому з 25.11.2015 пенсію по інвалідності в розмірі 4157 грн. 94 коп. щомісячно.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що перебуває на обліку в Чернігівському ОУПФУ, де йому з 25.11.2015 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На час призначення пенсії він працював на посаді судді Апеляційного суду Чернігівської області, де працює і до цього часу. Однак, пенсія йому з дня призначення не виплачується. З невиплатою пенсії не погоджується та вважає, що призначена йому пенсія повинна виплачуватись з дня її призначення.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов в частині оскарження дій відповідача за період з 25.11.2015 по 28.03.2016 включно залишено без розгляду.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2016 року та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнано протиправними дії Чернігівського ОУПФУ щодо невиплати позивачу пенсії, призначеної по 3-й групі інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 08 червня 2016 року.
Зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії, призначеної по 3-й групі інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 08 червня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що з 01.04.2015 набули чинності норми Закону України № 213-VIII від 2 березня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким внесено зміни до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких, зокрема, тимчасово у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. З 01.01.2016 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII продовжено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Оскільки позивач продовжує працювати на посаді судді, то підстави для поновлення йому виплати пенсії відсутні.
Також вважає недоречним посилання суду апеляційної інстанції на рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, оскільки вказаним рішенням врегульовано питання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Чернігівському ОУПФУ, де з 25.11.2015 йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На час призначення пенсії позивач працював на посаді судді Апеляційного суду Чернігівської області, де працює і до цього часу.
З дати призначення пенсія позивачу не виплачувалась на підставі Закону України №213-VIII від 2 березня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Позивач, вважаючи протиправною невиплату призначеної йому пенсії, а свої права порушеними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ні на момент призначення, ні на час звернення до суду, позивач як суддя не мав і не має права на отримання пенсії по інвалідності.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 про визнання неконституційними певних положень Законів № 213-VIII та № 911-VIII визнано неконституційною заборону виплати пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV особам, які працюють на посаді судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", то з 08.06.2016 позивачу, який працює на посаді судді, необхідно поновити виплату пенсії за віком за Законом № 1058-IV.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено забезпечення суддів та передбачена виплата суддівської винагороди. Суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.