Постанова
іменем України
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 638/14758/17
провадження № 51-344км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника (в режимі відеоконференції) Дмітрієвої Л.М.,
засудженої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та захисника Дмітрієвої Л.М. в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220480003398, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), такої, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вищезазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Строк покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 04:00 7 липня 2017 року та на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано їй строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватою в умисному вбивстві, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони, а саме в тому, що вона 7 липня 2017 року приблизно о 01:00, перебуваючи за місцем свого проживання на кухні квартири АДРЕСА_2, після вживання алкогольних напоїв зі своїм співмешканцем ОСОБА_2, з яким в подальшому раптово на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 декілька ударів в область голови, кінцівок, загалом не менше 8-ми, та один удар сковорідкою по голові обвинуваченої, внаслідок чого ОСОБА_1 відштовхнула ОСОБА_2, а той в свою чергу, схопив її за волосся та, тримаючи однією рукою за волосся, другою намагався завдати ще один удар сковорідкою по голові обвинуваченої, яка, намагаючись захистити себе від нападу ОСОБА_2, перевищуючи межі необхідної оборони, будучи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, тримаючи в правій руці кухонний ніж, нанесла ОСОБА_2 один удар навідмаш у шию з лівого боку, чим заподіяла останньому згідно з висновком судово-медичної експертизи від 10 серпня 2017 року № 1850-ДМ/17 колото-різане поранення шиї. В результаті отриманого тілесного ушкодження, що ускладнилося масивною зовнішньою кровотечею з подальшим розвитком гострої крововтрати, ОСОБА_2 впав на підлогу та через декілька хвилин помер на місці.
Апеляційний суд вироком від 29 жовтня 2018 року скасував вирок місцевого суду, визнав ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначив їй покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк покарання ОСОБА_1 апеляційний суд ухвалив обчислювати із 7 липня 2017 року.
У решті вирок місцевого суду апеляційний суд залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через м`якість, за змістом скарги, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК є явно несправедливим через м`якість, оскільки апеляційний суд при застосуванні цих норм закону не повною мірою врахував обставину, що обтяжує покарання, - вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, тим самим неправильно оцінив обставини, що істотно знижують суспільну небезпеку засудженої.
У доповненнях до касаційної скарги прокурор указує на те, що апеляційний суд при ухваленні вироку всупереч ст. 374 КПК не виклав формулювання обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК, визнане доведеним, тоді як зазначив формулювання її обвинувачення за ст. 118 КК, за якою її засудив місцевий суд. При цьому у вироку апеляційного суду міститься посилання на встановлені місцевим судом обставини кримінального провадження й відсутні ті, які безпосередньо досліджувалися судом апеляційної інстанції.
В касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, також просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду та ухвалюючи новий у частині перекваліфікації дій ОСОБА_1 зі ст. 118 КК на ч. 1 ст. 115 КК, усупереч ст. 23 КПК дав доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, переоцінив їх без здійснення безпосереднього дослідження. Зокрема, не допитав свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в суді першої інстанції свідчили на користь обвинуваченої, не врахував наявності у матеріалах кримінального провадження висновку судово-медичної експертизи від 13 липня 2017 року№ 4485-ая/17, відповідно до якого у ОСОБА_1 були синці на обличчі, тулубі та кінцівках, характер та локалізація яких не є типовими для самозавдання.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджена підтримали подану касаційну скаргу і частково підтримали касаційну скаргу прокурора.