ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 263/323/16-к
провадження № 51- 147км19
Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.
з участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Ковальчука О.С.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050770000072, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 травня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 ККдо покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 жовтня 2014 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 14 по 17 жовтня 2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 3000 грн та 10 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно; 6500 грн - у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_3,судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2018 року залишив вирок щодо ОСОБА_1 без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14 жовтня 2015 року близько 11:00, перебуваючи на території ПП "Арес" у м. Маріуполі, маючи умисел на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, у ході конфлікту з раніше незнайомим ОСОБА_2 взяв на території підприємства металевий молоток та кинув його в ОСОБА_2, внаслідок чого молоток потрапив у лоб потерпілого, завдавши останньому тілесних ушкоджень у вигляді: тупої травми лівого ока, забитої рани лоба, багатоосколкового перелому лобової кістки, головного мозку легкого ступеня тяжкості, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, лопатою ударив ОСОБА_2 по спині, завдавши останньому тілесного ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому 6-го та 7-го ребер справа.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції:
- неправильно встановив фактичні обставини провадження та невірно кваліфікував його дії, оскільки він, ОСОБА_1, захищався від нападу потерпілих і перебував у стані сильного душевного хвилювання, умислу на завдання потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не мав;
- не врахував того, що потерпілий та свідки давали неправдиві показання, його винуватість не підтверджується іншими наявними у провадженні доказами;
- порушив вимоги ч. 5 ст. 72 КК, не зарахувавши у строк покарання всього строку попереднього ув`язнення відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання".
Апеляційний суд усупереч вимогам закону:
- розглянув провадження за відсутності обвинувачених, які перебували під вартою, чим порушив їх право на захист;
- не звернув уваги на доводи в апеляційних скаргах та не дав на них обґрунтованих відповідей.