ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 311/908/17
провадження № 51-9311км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Сінгаєвської А. О.,
захисника (в режимі відеоконференції) Котюкова Ю. Я.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Котюкова С. П. на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080190000115, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Товстолуг Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), такого, що немає судимостей,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Василівського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання"; далі - Закон № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 18 січня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він за встановлених судом першої інстанції обставин та детально наведених у вироку, 17 січня 2017 року приблизно о 16:00 за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2, будучи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з мотивів ревнощів, тримаючи у правій руці кухонний ніж, маховим рухом ударив ОСОБА_2 указаним ножем в лівий бік тулуба. Після цього ОСОБА_1 взяв з підлоги фрагмент деревини та у той момент, коли ОСОБА_2 лежала на підлозі на спині, вдарив ним 10 разів у голову жінки. Унаслідок дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 11 липня 2018 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_1 і зараховано останньому у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 11 липня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Котюков С. П., не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 та юридичної кваліфікації його дій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність й невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи наведене, захисник указує на те, що місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, яке, на його думку, є занадто суворим, належним чином не врахував обставин, що пом`якшують покарання засудженого, та даних про його особу. Так, поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_1 частково визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, під час судового слідства відшкодував заподіяні матеріальні збитки. Зазначені обставини місцевий суд безпідставно не визнав такими, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 . Також суд належним чином не врахував того, що ОСОБА_1 раніше не був судимий та за місцем проживання характеризується задовільно. Зазначене, на думку захисника, свідчить про можливість призначення його підзахисному більш м`якого покарання, ніж призначено судом. Крім того, Котюков С. П. зазначає, що при вирішенні питання про зарахування ОСОБА_1 у строк покарання терміну попереднього ув`язнення суди не врахували положення ст. 5 КК щодо зворотної дії цього закону в часі та безпідставно не зарахували відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII) у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі по день набрання вироком законної сили. Також захисник зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам кримінального процесуального закону належним чином не розглянув його апеляційної скарги, не дав вичерпних та переконливих відповідей на викладені в ній доводи.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника і просив залишити постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення без зміни.
Захисник Котюков С. П. підтримав подану ним касаційну скаргу, просив її задовольнити на підставах, указаних у касаційній скарзі.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
За ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 115 КК Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині захисник не оскаржує.
Твердження в касаційній скарзі захисника Котюкова С. П. про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі через суворість є безпідставними з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.