Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 753/7485/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/770/2019
Провадження № 51 - 1323 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Міщенко Т.М.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100020002979 від 02 квітня 2018 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Середина-Буда Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, у тому числі: вироком Середино-Будського районного Сумської області від 08 жовтня 2010 року за ст. 185 ч. 3, ст.ст. 69, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць; вироком Середино-Будського районного Сумської області від 18 грудня 2013 року за
ст. 263-1 ч. 1, ст. 263 ч. 1, ст.ст. 69, 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 3 місяці, звільненого 16 вересня 2015 року умовно-достроково на
7 місяців 17 днів,
за ст. 15 ч. 3, ст. 289 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 15 ч. 3, ст. 289 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 01 квітня 2018 року приблизно о 16 годині 20 хвилин біля будинку № 29 по вул. Ревуцького в
м. Києві повторно, з метою незаконного заволодіння автомобілем марки "ВАЗ ММЗ 4502" державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 , та подальшої здачі його до пункту прийому металобрухту і отримання грошової винагороди, по телефону замовив послугу евакуатора з метою перевезення зазначеного автомобіля з
вул. Ревуцького до масиву Райдужний в м. Києві. По прибуттю автомобіля евакуатора марки "MAN" державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, якому з метою приховання своїх дійсних намірів ОСОБА_1 надав ксерокопію посвідки на постійне проживання в Україні на ім`я ОСОБА_5, до якої попередньо власноруч вніс рукописний текст про продаж останнім зазначеного автомобіля марки "ВАЗ ММЗ 4502" ОСОБА_6, за що отримав залог 4000 гривень, та відповідні два чеки про перерахування коштів, які також попередньо підготував. Однак, злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , оскільки його дії були виявлені ОСОБА_7, який повідомив власника зазначеного автомобіля ОСОБА_3 про те, що його автомобіль мають намір вивезти евакуатором невідомі люди, та у подальшому ОСОБА_3 зі своїм знайомим
ОСОБА_8 затримали ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_3 при спробі втечі.
Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва Коржа А.С. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на те, що в діях ОСОБА_1 встановлено наявність корисливого мотиву, а тому вважає, що суд на виконання вимог ст. 59 ч. 2, ст. 65 ч. 1 КК України повинен був призначити йому додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке у даному випадку, на його думку, є обов`язковим. Зазначає, що призначення ОСОБА_1 основного покарання без додаткового у виді конфіскації майна не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. На підтвердження своєї позиції прокурор також посилається на висновок щодо правозастосування, який міститься в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2011 року в справі № 5 - 15 кс 12.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, кваліфікація вчиненого за ст. 15 ч. 3,