Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 369/12934/18
провадження № 51-1693 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Матієк Т.В., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
захисників Мартиненка І.О., Кочкарьова С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Бондаренко І.О. на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2018 року відмовлено у призначенні судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України на підставі обвинувального акту, затвердженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітаром Д.В. від 09 жовтня 2018 року. Задоволено клопотання захисника Мартиненка І.О. та обвинувальний акт №12018100070002704 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 січня 2019 року апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури № 7 Сітара Д.В. на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення суд апеляційної інстанції обгрунтував тим, що прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Сітар Д.В. не є учасником судового провадження і не належить до кола осіб прокуратури вищого рівня, а тому не має права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у даному кримінальному провадженні.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційні скарзі прокурор Бондаренко І.О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суд апеляційної інстанції ухвалив незаконне рішення про повернення апеляційної скарги прокурора Сітара Д.В., пославшись на вимоги ст. 399 КПК України. Свої доводи мотивує тим, що прокурор Сітар Д.В., яким подано апеляційну скаргу, був старшим групи прокурорів та безпосередньо ним затверджувався обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, він брав участь у підготовчому судовому засіданні 09 листопада 2018 року, яке не відбулося.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала подану касаційну скаргу, захисники заперечували проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При перевірці матеріалів провадження касаційним судом установлено, що доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду є необґрунтованими з наступних підстав.