Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 350/1218/16-к
провадження № 51-1552км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Міщенко Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12012090220000096, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від
02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він у ніч на 10 червня 2004 року приблизно о 24:00 за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з метою вчинення крадіжки чужого майна з крамниці "Телевізори", що знаходилася у приміщенні TOB "Побутовець" на вул. Січових Стрільців у смт. Рожнятові, діючи за попередньо розробленим планом на автомобілях марки "Ауді-80" та марки "ВАЗ 2109" приїхали в
смт. Рожнятів. Залишивши автомобілі біля житлового будинку
АДРЕСА_2 вони підійшли до ТОВ "Побутовець" на вул. Січових Стрільців, 1. Після чого, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 залишилися на вулиці неподалік вказаного приміщення, зайнявши кожен своє місце, а ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь заготовленого металевого лому, зламали навісні замки та через отвір проникли до крамниці "Телевізори", що належала підприємцю ОСОБА_9 . В крамниці вони побачили сторожа ОСОБА_10 та стали наносити останньому удари ногами та руками в життєво-важливі органи, а ОСОБА_4 при цьому наносив потерпілому удари по тілу ломом, внаслідок чого спричинили ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння. Переконавшись, що сторож мертвий, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4 заволоділи майном, яке належить ОСОБА_9 на загальну суму 13 950 грн.
Викрадене майно ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_4 передавали ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, яке вони завантажили в автомобілі. Викрадені речі збули невстановленим особам, а гроші розділили між собою та використали на власні потреби. При цьому
ОСОБА_7 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 та
ОСОБА_1 не було відомо про напад на сторожа ОСОБА_10 та його вбивство.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2019 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 скасовано. Постановлено звільнити
ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Також постановлено кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
В обґрунтування своїх вимог, прокурор стверджує, що ОСОБА_1 ухилявся від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в розшук. Також зазначає, що ОСОБА_1 залишив територію України, що свідчить про його злісне ухилення від слідства та суду, а тому, на думку прокурора, перебіг давності зупинився і строки притягнення останнього до кримінальної відповідальності не закінчилися. Також вважає, що ухвала апеляційного суду належним чином не мотивована та не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу прокурора не подавалися.
У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі
не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Доводи касаційної скарги прокурора про безпідставне звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Згідно із ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо у разі вчинення нею тяжкого злочину, минуло десять років.