Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 235/4217/15-к
провадження № 51-3417 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мойсюка Є. М.,
прокурора Руденко О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області Бойко Н. О. на вирок Донецького апеляційного суду від 13 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050690000359, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у м. Мар`їнка Донецької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше неодноразово судимої, останнього разу: 16 жовтня 2013 року вироком Мар`їнського районного суду Донецької області за ч. 2 ст. 389 КК, ст. 71 КК до покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць 9 (дев`ять) днів, звільнена 25 листопада 2013 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки, покладені обов`язки згідно ст. 76 КК: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Контроль за виконанням покарання покладено на Мар`їнський РВ КВІ УДПтСУ в Донецькій області.
Вирішено питання щодо долі речового доказу.
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2015 року було засуджено ОСОБА_2, проте кримінальне провадження відносно нього закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КК ухвалою Донецького апеляційного суду від 13 травня 2019 року у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
Вироком Донецького апеляційного суду від 13 травня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасовано в частині її звільнення на підставі ст. 75 КК від відбування призначеного покарання.
В решті вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2015 року залишено без змін.
Згідно з вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те що вона у серпні 2014 року разом з ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повторно, таємно викрала два алюмінієвих бідони, автомобільний акумулятор та пральну машину з території домоволодіння АДРЕСА_2, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 2 109,87 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить вирок Донецького апеляційного суду від 13 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор вважає, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог КПК при скасуванні вироку місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК не прийнято рішення про призначення основного покарання.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону зазначає, що суд апеляційної інстанції не призначив покарання ОСОБА_1 .
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Руденко О. П. підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Положеннями ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: