Постанова
іменем України
17 вересня2019 року
м. Київ
справа № 183/4569/18
провадження № 51-1911км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Дронової І.С.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040350003745, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нижні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за статтею 246 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців.
На підставі статті 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року та остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Строк відбуття покарання визначено обчислювати, з урахуванням вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, з 7 вересня 2016 року.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у злочині за таких обставин.
7 вересня 2016 року з 11:00 по 14:00 ОСОБА_1, перебуваючи на території 18 кварталу 171А захисної лінійної лісосмуги відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровська дистанція захисних насаджень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях з метою отримання неконтрольованого державою доходу, порушуючи встановлений порядок охорони, не маючи спеціального дозволу, технічним пристроєм марки GL 5200М незаконно, шляхом повного відокремлення від кореня здійснив порубку та знищив сироростучі дерева різних порід, чим заподіяв державі істотну шкоду, розмір якої у грошовому еквіваленті становить 6448,52 грн.
Розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, Дніпровський апеляційний суд 21 січня 2019 року постановив новий вирок, яким скасував вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року. ОСОБА_1 призначено покарання за статтею 246 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців.
На підставі статті 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Відповідно до статей 96-1, 96-2 КК у ОСОБА_1 конфісковано ланцюгову бензопилу марки GL 5200М.
В іншій частині вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду та закриття кримінального провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2018 року №2531-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконного вивезенню необроблених лісоматеріалів" (далі - Закон №2531-VIII), яким внесено відповідні зміни до статті 246 КК та доповнено таку норму приміткою, якою визначено мінімальну межу розміру "істотної шкоди", заподіяння якої тягне за собою караність діяння. Тобто, відповідно до цих змін, істотною шкодою вважається шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Таким чином, на думку прокурора, внесені законодавцем зміни до закону про кримінальну відповідальність, а саме статті 246 КК, призвели до декриміналізації злочинного діяння, а сама норма має зворотну дію у часі, а тому скасовує юридичну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої, ніж встановлено нормою закону, істотної шкоди. Тобто скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене ОСОБА_1, а тому кримінальне провадження необхідно закрити.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, думку засудженого, який також підтримав скаргу прокурора, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до статті 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.