Постанова
іменем України
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 280/1320/16
провадження № 51-833км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Дронової І.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Рибакова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060190000637, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Чигирина Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі статті 71 КК до призначеного покарання частково приєднано не відбуте ОСОБА_1 покарання за вироком Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2004 року та остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.
Строк відбуття покарання визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за таких обставин.
29 серпня 2016 року близько 15:30 ОСОБА_1 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 перебуваючи в торговельному залі магазину продуктів №815 "АТБ-Маркет", розташованому на вул. Київській, 63 (вул. Шевченка, 38/61), та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, заховав у кишені штанів продуктові товари на загальну суму 254,70 грн.
У подальшому він на касі вказаного магазину розрахувався за інший товар у кошику та намагався вийти з магазину з неоплаченими продуктами, однак був затриманий працівниками служби безпеки цього магазину, тобто ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий неподалік від каси.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2019 вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2018 року залишено без зміни.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений вважає ухвалу апеляційного суду належним чином не вмотивованою, оскільки в ній не надано обґрунтованих відповідей на доводи, наведені в його апеляційній скарзі.
При цьому засуджений вважає неналежними та недопустимими докази на підтвердження його винуватості, яким суд апеляційної інстанції не дав відповідної оцінки, і безпідставно, на думку засудженого, залишив без зміни вирок місцевого суду.
Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону засуджений обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам чинного законодавства розглянув його апеляційну скаргу за його відсутності, чим порушив право на захист, крім того, як стверджує ОСОБА_1, він був позбавлений належної правової допомоги.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частина 2 цієї статті вказує на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, зазначає, що, переглядаючи вирок районного суду, в основу якого, на думку ОСОБА_1, покладено неналежні та недопустимі докази, суд апеляційної інстанції не перевірив їх належним чином. Однак така позиція засудженого є хибною та не знайшла свого підтвердження під час перевірки матеріалів кримінального провадження.