|
| |
|
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа №166/1065/18
провадження № 51-3392 км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого Святської О.В.,
суддів Чистика А.О., Вус С.М.,
за участю секретаря
судового засідання Нестеренка Ю.Є.
прокурора Гладкого О.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030000000289, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У вироку вирішено питання стосовно речових доказів та судових витрат.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року вирок залишено без змін.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, 07 липня 2018 року, приблизно о 01 год. 10 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки "AUDI A-6", реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1, рухаючись по вул. Шевченка у напрямку центра с. Гірники Ратнівського району Волинської області зі сторони озера "Радожин", у порушення п. 2.3 (б), 10.1, 2.10 (а) ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасниками руху, виїхав на ліве по напрямку руху транспортного засобу узбіччя, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, не зупинив транспортний засіб і не залишився на місці пригоди, внаслідок чого ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, положення ст. 75 КК відносно ОСОБА_1 застосовані неправильно, що призвело до м`якості призначеного йому покарання. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його наслідки та дані про особу винного, виправлення ОСОБА_1 вважає можливим лише в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі. Прокурор зазначає, що вказані обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який необґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Від учасників судового провадження, передбачені ст. 431 КПК заперечення, не надійшли.
У судовому засіданні прокурор, що представляв державне обвинувачення під час касаційного розгляду, підтримав касаційну скаргу. Уточнив, що сторона обвинувачення не погоджується саме з застосуванням інституту умовного звільнення відповідно до ст. 75 КК.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду стосовно доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій за обставин, установлених судом та викладених в ухвалі, а також кримінально-правова оцінка його діянь за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно приписів ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробування.