Постанова
іменем України
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 761/7751/16
провадження № 51-2454 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Бущенка А. П., Єремейчука С. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Пономарьової М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Лебедєва В. В. на вирок Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100013630, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Ахалі Самбулі Гардаманського району(Республіка Грузія), жителя м. Києва,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Шевченківський районний суд м. Києва вироком від 05 жовтня 2018 року визнав винуватим і засудив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 цього ж Кодексу.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 :
- на користь ОСОБА_3 - 43 125, 87 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 65 000 грн моральної шкоди;
- на користь держави - 3696 грн у рахунок відшкодування процесуальних витрат.
Також ухвалено звернути суму застави в рахунок відшкодування майнових стягнень на користь ОСОБА_3, а саме в розмірі 43 125, 87 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн моральної шкоди, а також 3696 грн - на користь держави у рахунок відшкодування процесуальних витрат.
Київський апеляційний суд вироком від 14 лютого 2019 року частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та звільнення від призначеного покарання, ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 03 по 09 грудня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, детально викладених у вироку, діючи за попередньою змовою з не встановленою слідством особою, 13 листопада 2015 року приблизно о 16 год. 00 хв. за допомогою не встановленого слідством предмета відчинив двері та незаконно проник до квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 43 125, 87 грн.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Лебедєв В. В., посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, ставить вимогу про зміну оскарженого вироку апеляційного суду та призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК, оскільки вважає, що цей суд повною мірою не врахував даних про особу останнього, наявності обставин, які пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які його обтяжують, а також думки потерпілої.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги, захисник та засуджений наполягали на необхідності задоволення касаційної скарги.