Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 183/4655/16
провадження № 61-41971св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового Віктора Феофановича на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" (далі -
ТОВ агрофірма "Олімпек-Агро") про розірвання договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві приватної особистої власності належить земельна ділянка площею 1,7567 га (кадастровий номер 1223286000:02:025:2207), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 08 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 01-10-126-03272 від 08 грудня 2010 року.
Сторонами в договорі погоджено, що орендна плата за землю вноситься у строк до 30 грудня поточного року. Відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 % від грошової оцінки землі, що на момент укладання договору становить суму в розмірі 674,30 грн, а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до
0,40 га. У разі зміни законодавством мінімальної орендної плати, індексації законодавством грошової оцінки землі, розмір орендної плати може коригуватися шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору.
В пункті 1.1. договору, сторонами погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка на день підписання договору становила 22 480,00 грн. З 2013 року розмір орендної плати було збільшено до 4 % від грошової оцінки землі. В період з 2012 по 2015 рік за оренду земельної ділянки позивачу виплачено орендну плату в грошовій формі в розмірі: за 2012 рік -
1 227,00 грн, в 2013 році - 1 000,00 грн, за 2014 рік та 2015 роки орендна плата не виплачена. Таким чином заборгованість відповідача становить: за
2012 рік - 445,17 грн, за 2013 рік - 672,17 грн, за 2014 рік - 1 672,17 грн, за 2015 рік - 2 088,55 грн.
Дане нарахування проводилося відповідачем з грубим порушенням умов договору, оскільки відповідачем не враховано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель при виплаті орендної плати. Також відповідачем у період з 2010 по 2016 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставки 1 тони соломи до садиби орендодавця, послуги по обробітку присадибної ділянки орендодавця до
0,40 га (оранка та культивація). Невиплата орендної плати у вигляді безкоштовної поставки соломи та послуг по обробітку присадибної ділянки орендодавця для позивача є вкрай важливим та необхідним, враховуючи те, що позивач проживає в сільській місцевості, має підсобне господарство (утримує велику рогату худобу, свиней, птицю та іншу худобу) та присадибну ділянку, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію для власного споживання. Саме за рахунок ведення підсобного сільськогосподарського виробництва позивач забезпечує себе та свою родину, як продуктами харчування так і коштами (за рахунок реалізації надлишків сільськогосподарської продукції). Невиконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки соломи та обробітку присадибної ділянки (оранки, культивації) створило несприятливі умови для позивача, а саме позивач був вимушений нести додаткові витрати на обробіток землі та придбання соломи
ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди землі від 08 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за
№ 01-10-126-03272 від 08 грудня 2010 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 08 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 01-10-126-03272 від 08 грудня 2010 року.
Стягнуто з ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що суду не надано належних та допустимих доказів своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати відповідачем, що свідчить про систематичне невиконання обов`язку щодо сплати орендної плати та наявність підстав для розірвання договору. Крім того, окремою підставою для розірвання договору є невиконання відповідачем умов договору щодо оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивача протягом 2012-2015 років, а також поставки їй соломи у цей самий період.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня
2018 року апеляційну скаргу ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" задоволено.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" судові витрати у розмір 606,32 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із належного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором. Орендна плата сплачувалась в грошовій та натуральній формі за погодженням із позивачем. Доводи позовної заяви про те, що відповідачем не виплачено позивачу за 2013-2015 роки орендну плату в повному обсязі фактично спростовуються наданою відповідачем довідкою про розмір нарахованої та фактично виплаченої орендної плати, а також копіями відомостей про виплату орендної плати.
Умовами договору не передбачено обов`язку відповідача щорічно, або у певний період (періоди) року здійснювати поставку соломи до садиби орендодавця, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою орендодавця, у випадку придбання соломи останнім, чи здобуття її у будь-який інший спосіб. Позивач не звертався до ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" з відповідними заявами про поставку соломи чи виконання певних робіт, тоді як звичаями ділового обороту встановлена процедура подання відповідних заявок на здійснення поставок до садиб та безкоштовної оранки (культивації) присадибних ділянок.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
03 серпня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ямковий В. Ф. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року та залишити в силі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що відповідач систематично не виконував умови договору. Протягом 2013-2015 років взагалі не здійснювалася виплата орендної плати в натуральній формі (поставка соломи) та у відробітковій формі (оранка та культивація присадибної ділянки позивача), орендна плата у грошовій формі сплачувалася не в повному обсязі.
Доводи інших учасників справи:
10 вересня 2018 року ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня
2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року поновлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Ямковому В. Ф. строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня
2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.