Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 683/2290/15-ц
провадження № 61-32666св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2017 року у складі судді Бондарчук Л. А. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В. та Талалай О. І. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
Звертаючись до суду із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") зазначало, що 20 грудня 2013 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №2007379192 (надалі - Договір), за яким відповідач отримав кредит у сумі 42 578 грн та взяв на себе зобов`язання належним чином використати та повернути Банку кредитні кошти у строк визначений Договором, а також у відповідності до п.1.2.1. цього договору сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, що визначені кредитним договором та додатком №1 "Графік платежів". Позивач вказував, що 22 грудня 2014 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений Договір факторингу №22/12/14/1-2, за умовами якого АТ "ОТП Банк" передало, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право грошової вимоги за Договором від 20 грудня 2013 року №20007379192. Позивач вказує, що в порушення умов зазначеного Договору відповідачем не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки. Оскільки зобов`язання по Договору відповідачем не виконані, тому станом на 19 серпня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 склала 50 387,38 грн, з яких 38 118,55 грн - залишок заборгованості за Договором, 4 791,94 грн - несплачені відсотки за користування кредитом, 7 476,89 грн - несплачена комісія за користування кредитом. На підставі вищевикладеного, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь кредитну заборгованість в розмірі 50 387,38 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором станом на 19 серпня 2015 року в сумі 50 387, 38 грн, з яких: 38 118,55 грн заборгованість по тілу кредиту; 4791,94 грн заборгованість по відсоткам; 7476, 89 грн комісія за користування кредитом. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 своєчасно не виконував і станом на 19 серпня 2015 року заборгованість по вказаному Договору становить 50 387, 38 грн. Враховуючи, що відповідачем не оспорювався розмір боргу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, а зазначена заборгованість підлягає до стягнення із відповідача в повному обсязі.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Старокостянтинівського районного суду від 17 травня 2017 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення є незаконним, колегія суддів вважає безпідставними, адже судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення вірно застосовано положення норм як матеріального так і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, а у справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами взагалі не досліджувалось питання підтвердження реальності виконання договору факторингу між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 22 грудня 2014 року, на його думку судом незаконно не досліджувалось питання чи ТОВ "ОТП Факторинг Україна" реально здійснила оплату вартості кредитного договору відповідача, а отже не було встановлено, чи дійсно позивач має право вимоги саме за договором факторингу.
Заявник зазначав, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що договір від 22 грудня 2014 року укладений між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є договором факторингу, адже за своєю сутністю він є договором про відступлення права вимоги, а тому на його думку позивач не мав права стягувати з нього заборгованість як фактор. Крім того місцевим судом не було надано належної оцінки тим обставинам, що на момент розгляду справи ТОВ "ОТП Факторинг Україна" виключене з реєстру юридичних осіб, які мають право займатися факторинговою діяльністю, а тому підстав стягувати відповідача кошти не було.
ОСОБА_1 також зазначав, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, адже вказує на те, що він не міг прибути у судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 10 липня 2017 року через сімейні обставини про що подав відповідну заяву, однак апеляційним судом було прийнято рішення без його участі, чим був позбавлений права на подання відповідних пояснень та доказів у справі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 січня 2018 року справу № 683/2290/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 20 грудня 2013 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2007379192, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 42 578 грн на строк 48 місяців, з 20 грудня 2013 року по 20 грудня 2017 року, зі сплатою 15% річних за користування кредитом. За умовами цього договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання погашати заборгованість по кредиту щомісячними платежами в розмірі 1 930 грн відповідно до Графіка платежів, що є додатком №1 до договору кредиту, а також щомісяця разом зі сплатою процентів та заборгованості по кредиту сплачувати визначену Графіком платежів комісію за управління кредитом у розмірі 745 грн. 12 коп. (п.1.1, п.1.2.1, п.1.4.1-1.4.4). Сторони також передбачили, що у разі порушення позичальником строків або суми сплати будь-якого із щомісячних платежів, Банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором. В цьому разі позичальнику рекомендованим листом надсилається вимога (п.1.5.4 договору). Крім того, договором кредиту сторони передбачили право Банку відступити повністю чи частково свої права вимоги за кредитним договором третій особі (п.3.6 договору).
ПАТ "ОТП Банк" виконав свої зобов`язання за договором кредиту від 20 грудня 2013 року, надавши відповідачу грошові кошти, передбачені кредитним договором на загальну суму 42 578 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 20 грудня 2013 року, а також меморіальними ордерами №20646872 та №20646873 від 20 грудня 2013 року.
22 грудня 2014 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір факторингу №22/12/14/1-2, за умовами якого ПАТ "ОТП Банк" передав ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право вимоги за кредитними зобов`язаннями до своїх боржників, в тому числі за кредитом ОСОБА_1
Пунктом 6.2 вказаного договору факторингу від 22 грудня 2014 року передбачено, що за цим договором Клієнт передає, а Фактор приймає право вимоги в розмірі портфеля заборгованості. Для підтвердження дійсності права вимоги, що відступається, клієнт надає фактору Документацію (кредитні договори з усіма супутніми документами, копії паспортів, довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів боржників) в порядку, передбаченому цим Договором, зокрема п.8.3 договору, відповідно до якого передача Документації боржників, яких включено до Реєстрів боржників (Додаток №1), здійснюється на підставі актів приймання-передачі права вимоги до боржників. Відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржників.
Відповідно до акту приймання-передачі №2 реєстру боржників №2 від 22 грудня 2014 року до договору факторингу №22/12/14/1-2 від 22 грудня 2014 року ПАТ "ОТП Банк" відступив, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняв на виконання договору факторингу права грошової вимоги за кредитним договором №2007379192 від 20 грудня 2013 року (запис №4262 в Додатку №1 до Реєстру боржників №2).
Оформлюючи відступлення права вимоги банк і фактор (ТОВ "ОТП Факторинг Україна") не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов`язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, а тому до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № 2007379192 від 20 грудня 2013 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права