Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 371/240/17
провадження № 61-28568св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто",
відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Сервіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Журби С. О., Коцюрби О. П., Фінагєєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто"), товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сервіс"(далі - ТОВ "АТ Сервіс") про визнання правочину недійсним та застосування реституції.
Позовна заява мотивована тим, що 25 липня 2016 року між ним, ТОВ "Авто Просто" та ТОВ "АТ Сервіс" укладено договір фінансування нових автомобілів № 720573 та договір доручення № 720573 з метою придбання автомобіля ZAZ FORZA, вартістю 187 000, 00 грн. На виконання умов цих договорів ОСОБА_1 сплатив 23 018,01 грн на користь ТОВ "Авто Просто" та 6 732 грн на користь ТОВ "АТ Сервіс".
Указував, що при укладенні вказаних договорів ТОВ "Авто Просто" умисно ввів його в оману щодо умов отримання автомобіля і обставин, які мають істотне значення, а саме: ціну на автомобіль, який він бажав придбати, збільшив в односторонньому порядку, про що його не повідомив. Вважав, що в діях ТОВ "Авто Просто" наявні ознаки нечесної підприємницької практики, так як виплата ним грошових коштів не створили для відповідача будь-яких обов`язків. У зв`язку з цим кошти, сплачені ним за такими договорами, підлягають стягненню відповідно до статті 216 ЦК України.
У зв`язку з наведеним позивач просив суд: визнати недійсним з моменту укладення договір фінансування нових автомобілів від 25 липня 2016 року № 720573, укладений між ним та ТОВ "Авто Просто"; стягнути з ТОВ "Авто Просто" на його користь грошові кошти у розмірі 23 018,01 грн; визнати недійсним з моменту укладення договір доручення № 720573 від 25 липня 2017 року укладений між ним та ТОВ "АТ Сервіс"; стягнути з ТОВ "АТ Сервіс" на його користь грошові кошти у розмірі 6 732,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 22 червня 2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення договір фінансування нових автомобілів від 25 липня 2016 року № 720573, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто". Стягнуто з ТОВ "Авто Просто" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 23 018,01 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Суд першої інстанції, виходив із того, що оспорюваний договір містить несправедливі умови, визначені частиною третьою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 червня 2017 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, виходив з того, щоз умов договору, укладеного між сторонами, вбачається, що вони не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 371/240/17 та витребувано її з Миронівського районного суду Київської області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22 травня 2018 року справу № 371/240/17 передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу № 371/240/17 призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що договір містить умови, які статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначаються як несправедливі. Несправедливими є умови про встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх. Умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, відповідач не несе будь-якої відповідальності за невиконання умов договору. Відповідач використовує нечесну підприємницьку діяльність, порушуючи статтю 19Закону України "Про захист прав споживачів".
Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 25 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто" укладено договір фінансування нових автомобілів № 720573 "Про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі". Предметом договору є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему "АвтоТак".
ТОВ "Авто Просто" є суб`єктом підприємницької діяльності, що надає фінансові послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах "АвтоТак". ТОВ "Авто Просто" забезпечує придбання автомобіля за рахунок об`єднаних грошових коштів учасників на умовах договору та у відповідності до внутрішніх правил за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених договором.
Відповідно до умов додатку № 1 до вищевказаного договору ОСОБА_1 погоджено марку автомобіля та його модель, а також поточну ціну автомобіля, а саме: транспортний засіб ZAZ Forza, вартістю 187 000,00 грн також цим додатком встановлено обов`язок ОСОБА_1 сплатити винагороду за послуги, пов`язані з включенням договору до системи "АвтоТак" та формування групи у % + податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 6 732,00 грн, періодичний платіж у % - 0, 8333, щомісячну винагороду - 0,415+ПДВ; винагороду за послуги, пов`язані з передачею автомобіля учаснику 3,00+ПДВ.
Відповідно до умов додатку № 2 до договору № 720573 встановлено, що учасник, який протягом строку дії договору належним чином та у встановлений договором строк виконував усі зобов`язання зі сплати періодичних платежів разом із щомісячною винагородою товариства, має право на сплату 50 % від розміру щомісячної винагороди у складі кожного сплаченого авансового платежу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду