Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 569/607/14-ц
провадження № 61-31356св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2017 року у складі судді Сидорука Є. І. та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передання у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" обґрунтовані тим, що 14 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (далі - АКІБ "Укрсиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11077080000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 20 000,00 дол. США, який зобов`язувалась повернути у повному обсязі до 10 листопада 2026 року або достроково зі сплатою 11,30 % річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (договір іпотеки від 14 листопада 2006 року № 30533).
08 грудня 2011 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 14 листопада 2006 року № 11077080000.
У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору у позичальника станом на 14 червня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 20 536,06 дол. США, що еквівалентно 164 144,72 грн, яка складається з 131 231,88 грн заборгованості за кредитом та 32 912,86 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Посилаючись на викладене, ПАТ "Дельта Банк" просило в рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 20 536,06 дол. США, що еквівалентно164 144,72 грн, за кредитним договором від 14 листопада 2006 року № 11077080000, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору іпотеки від 14 листопада 2006 року № 30533; зобов`язати Державну реєстраційну службу України здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; припинити право власності іпотекодавця ОСОБА_1, в тому числі право володіння, користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 ; припинити право користування житловим приміщенням усіх осіб, які проживають та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 ; виселити з квартири АДРЕСА_1 іпотекодавця ОСОБА_1 та усіх інших осіб, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку витрати зі сплаті судового збору у розмірі 1 641,45 грн.
Або в рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості, ПАТ "Дельта Банк" просило звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передання іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання права власності на нього за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк";припинити право власності іпотекодавця, в тому числі право володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки; припинити право користування житловим приміщенням усіх осіб, які проживають та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 ;виселити з квартири АДРЕСА_1 іпотекодавця та всіх осіб, які проживають та зареєстровані за вказаною адресою, та стягнути судовий збір.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції виходив з того, що вимога Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Банком права власності на предмет іпотеки не відповідає способу захисту та не може бути вирішена судом, оскільки суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.
З вищенаведених підстав також не підлягають задоволенню позовні вимоги Банку у частині припинення права власності іпотекодавця на предмет іпотеки, в тому числі права володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки, припинення користування житловим приміщенням усіх осіб, які проживають та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 та виселення з цієї квартири іпотекодавця та всіх осіб, які проживають та зареєстровані у ній, оскільки право власності охоплює у собі володіння, користування і розпорядження майном. Суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2017 року змінено, виключено з його мотивувальної частини висновок про те, що право вимоги ПАТ "Дельта Банк" за договором іпотеки від 14 листопада 2006 року № 30533 не є набутими у встановленому законом порядку, оскільки ґрунтується на нікчемному правочині в розумінні статті 24 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) та частини першої статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У решті рішення залишено без змін.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про те, що вимога Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Банком права власності на предмет іпотеки не відповідає способу захисту та не може бути вирішена судом.
Виключаючи з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновок про те, що право вимоги ПАТ "Дельта Банк"за договором іпотеки від 14 листопада 2006 року № 30533 не є набутими у встановленому законом порядку, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про визнання недійним договору купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "Дельта Банк.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року в частині відмови у задоволені позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передання у власність, в якій просить скасувати рішення в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказує на те, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову Банку в цій частині, оскільки законодавством визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора, забезпечених іпотекою, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, судовий. Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності можливе, як за допомогою позасудового врегулювання, так і в судовому порядку. Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1625цс16.
Заперечення на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.