Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 2-5151/09
провадження № 61-5908св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Одеський морський торгівельний порт",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., та на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі судді Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" (далі - ДП "Одеський міський торгівельний порт") про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області 04 березня 2015 року, позов задоволено, визнано незаконними накази директора Одеського судноремонтного заводу від 1989 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 377 897, 00 грн, вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року рішення суду першої та апеляційної інстанції у цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи ОСОБА_1 у листопаді 2018 року звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом виклику свідків та витребування матеріалів цивільних справ № 522/16285/16-ц, 521/17457/15-ц, 521/21760/16-ц, 521/12162/15-ц.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернуто заявнику.
Також ОСОБА_1 у листопаді 2018 року звернувся до Приморського районного суду міста Одеси із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у Міністерства інфраструктури України та Одеської обласної державної фінансової інспекції належним чином завірених копій актів щорічних ревізій 2015 та 2016 років щодо ДП "Одеський морський торгівельний порт", а також пояснень (або заперечень) директора та головного бухгалтера ДП "Одеський морський торгівельний порт" на вказані акти.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21 грудня 2018 року вищезазначену заяву про забезпечення доказів повернуто заявнику.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалами Приморського районного суду міста Одеси, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2018 року закрито.
Апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про витребування доказів відповідно до статті 353 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та заперечення на вказану ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи наведене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2018 року підлягає закриттю.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 грудня 2018 року повернуто заявнику.
Апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про витребування доказів відповідно до статті 353 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та заперечення на вказану ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Тому апеляційна скарга відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року та 13 лютого 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційні скарги мотивовані тим, що ним в апеляційному порядку оскаржувалися ухвали про відмову у забезпеченні доказів, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України, тому судом апеляційної інстанції безпідставно закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2018 року та безпідставно повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 грудня 2018 року.
Апеляційний суд проігнорував заяви про відкладення розгляду його апеляційних скарг з огляду на перебування та стаціонарному лікуванні, що призвело до обмеження його у доступі до правосуддя.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 липня 2019 року справа № 2-5151/09 надійшла до Верховного Суду.
ДП "Одеський морський торгівельний порт" направило відзиви на касаційні скарги, в яких просило залишити їх без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року залишити без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційні скарги підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала, як ухвала про повернення заяви про забезпечення доказів у справі.
Отже, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення доказів у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).