Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 405/6982/16-ц
провадження № 61-18950св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик"),
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Гайсюка О. В., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ "КБ "Хрещатик" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 16 серпня 2007 року працювала на посаді директора Кіровоградської філії Кіровоградського регіонального відділення банку. Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11 серпня 2016 року № 1426-к 30 серпня 2016 року вона була звільнена з роботи за скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис до трудової книжки.
Відповідно до рішення правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку Костенку І. І . на два роки з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно".
Листом від 10 червня 2016 року №12-29/4180 уповноважена особа Фонду повідомила про те, що у зв`язку з повною ліквідацією банку вона попереджена про майбутнє звільнення із займаної посади 30 серпня 2018 року.
Розірвання Фондом трудового договору з нею, укладеного на невизначений строк, відбулось з грубим порушенням КЗпП України, оскільки якщо вона звільнена у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників, то не була персонально попереджена за два місяці про наступне звільнення і без згоди профспілкового комітету, а також їй не запропоновано іншу роботу в банку, а якщо звільнена у зв`язку з повною ліквідацією банку, то її звільнили раніше терміну, встановленому у листі-попередженні.
Зазначає, що поновлення на роботі можливе, оскільки банк не ліквідовано, а тому, уточнивши позовні вимоги, просила скасувати наказ про звільнення, поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 3 000 грн понесених нею витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "КБ "Хрещатик" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Змінено формулювання причини звільнення та дату звільнення ОСОБА_1 . Вважати ОСОБА_1 звільненою з посади директора Кіровоградської філії Кіровоградського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" за пунктом 1частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства з 31 жовтня 2016 року. Стягнуто з ПАТ "КБ "Хрещатик" на користь ОСОБА_1 38 261 грн середнього заробітку, обрахованого без податків та обов`язкових платежів, за час вимушеного прогулу, 2000 грн на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повідомивши ОСОБА_1 про наступне звільнення, ПАТ "КБ "Хрещатик" спочатку гарантував її право на роботу в найближчі два роки, а потім, не повідомивши про це працівника, змінив свою позицію та звільнив її з посади через два місяці.
Суд апеляційної інстанції вважав, що хоча відповідач формально дотримався строків, визначених частиною першою статті 49-2 КЗпП України, але вказавши неточну дату наступного звільнення він порушив право позивача на завчасний пошук роботи до дати фактичного звільнення 30 серпня 2016 року, оскільки попередив, що її буде звільнено 30 серпня 2018 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенко І. І. звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 березня 2017 року і залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем було в повному обсязі дотримано вимоги КЗпП України в частині обов`язкового повідомлення про майбутнє вивільнення не пізніше ніж за два місяці.
ПАТ "КБ "Хрещатик" було затверджено нову структуру Кіровоградського регіонального відділення, в якій посаду директора (яку обіймала позивач) передбачено не було, тому банк не міг запропонувати позивачу подальшу роботу на посаді, якої не існує. Вказана обставина спростовує твердження ОСОБА_1 про її впевненість в перебуванні на посаді до 30 серпня 2018 року, а не до 30 серпня 2016 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що підставою звільнення ОСОБА_1 з посади директора є не скорочення, а ліквідація, оскільки банк не ліквідовано, відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено.
Також, судом апеляційної інстанції не враховано, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження його вимоги про відшкодування моральної шкоди, не доведено сам факт завдання їй моральних страждань та відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та ймовірними хвилюваннями, яке зазнав позивач.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 16 серпня 2007 року ОСОБА_1 працювала на посаді директора Кіровоградської філії Кіровоградського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано Костенку І .І. всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Хрещатик", визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".