Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 367/4901/18
провадження № 61-13722св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2018 року у складі судді Саранюк Л. П. та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з нього на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 193 068, 96 грн, та 37 700 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_3, оскаржив її в апеляційному порядку з підстав порушення правил підсудності.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2018 року без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що позивач правомірно пред`явила свій позов за місцем заподіяння шкоди, скориставшись правом альтернативної підсудності, а тому доводи апеляційної скарги про те, що справа повинна розглядатися Солом`янським районним судом м. Києва не ґрунтуються на вимогах закону.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року і передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до положення частини першої статті 27 ЦПК України дана справа територіально підсудна Солом`янському районному суду м. Києва, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться в межах територіальної юрисдикції цього суду, а отже провадження у справі відкрито судом з порушенням правил підсудності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
19 серпня 2019 року справа № 367/4901/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.