Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 569/4050/16-ц
провадження № 61-33887св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Ковальова І. М. від 20 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Шеремет А. М., Хилевича С. В., від 31 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що 11 лютого 2009 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 10 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказував, що ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" договір про надання банківських послуг. Вказував, що свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором або в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_2 зобов`язання за кредитним договором не виконувала. Станом на 29 лютого 2016 року утворилась заборгованість у сумі 35 116,27 грн, яка складається з: 5 750,67 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24 605,30 грн - заборгованість за процентами; 2 850,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн - штраф (фіксована частина),1 600,30 грн штраф (процентна складова). Оскільки відповідач добровільно не виконала зобов`язання, Банк просив стягнути з ОСОБА_2 борг у сумі 35 116,27 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2017 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив із того, що між сторонам укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 10 000,00 грн. Відповідач належним чином не виконувала умови договору, тому станом на 29 лютого 2016 року утворилась заборгованість. Встановив, що сальдо простроченої заборгованості виникло з березня 2009 року, однак позивач звернувся до суду у березні 2016 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), застосував наслідки пропуску строку позовної давності, про які було заявлено стороною відповідача.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з умовами укладеного договору, виконання зобов`язань визначено щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості по кредитному ліміту може проводитися як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і шляхом списання банком коштів з дебітної карти. Вказав, що відповідач заперечує будь-які сплати коштів Банку на погашення заборгованості, а позивачем зворотного не доведено. Строк дії картки закінчився в жовтні 2010 року, оскільки іншої картки відповідач не отримувала, відповідно не мала змоги вносити кошти на погашення заборгованості. Крім того, письмових доказів розпорядження ОСОБА_2 про зарахування коштів на погашення заборгованості банком суду не надано, тому списання банком коштів в незначних розмірах з інших рахунків на погашення заборгованості не свідчить про визнання нею боргу частковим погашенням та про поновлення перебігу строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ КБ "Приватбанк" мотивована тим, що суди надали неправильну оцінку зібраним у справі доказам, що призвело до ухвалення неправосудних рішень. Вказував, що останній платіж відповідачем здійснено у вересні 2013 року, що в силу вимог статті 264 ЦК України перериває строк позовної давності і його слід обраховувати з 27 вересня 2013 року, тобто з останнього платежу, внесеного відповідачем в рахунок погашення боргу. Вказувало, що суди помилково застосували положення статті 264 ЦК України до даних правовідносин.
Доводи особи, яка подала відзив
У серпні 2017 року відповідач та її представник направили заперечення (відзив), в яких вказували, що оскаржувані судові рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 лютого 2009 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого їй надано кредит у сумі 10 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договір складається із заяви позичальника, Тарифів надання кредиту, Умов та Правил надання банком послуг та Правил користування платіжною карткою. Заява містить відомості, що відповідач ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, з якими він погодився.
Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання по поверненню коштів.
Станом на 29 лютого 2016 року утворилась заборгованість у сумі 35 116,27 грн, яка складається з: 5 750,67 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24 605,30 грн -заборгованість за процентами; 2 850,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 1 600,30 грн штраф (процентна складова).
Строк дії картки закінчився в жовтні 2010 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.