ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 263/14258/17
провадження № 61-4411св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2018 року в складі судді Скрипниченко Т. І. та на постанову Донецького апеляційного суду від 31 січня 2019 року в складі колегії суддів Мальцевої Є. Є., Биліни Т. І., Мироненко І. П.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з кожного із відповідачів на свою користь по 298 523,88 грн заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 06 червня 2016 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір про надання безпроцентної позики, на підставі якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 23 880,00 доларів США, що на день укладення договору еквівалентно 597 047,76 грн, а ОСОБА_2 прийняв позику, що підтверджується розписками від 15 червня 2016 року та від 01 серпня 2016 року, та зобов`язався повернути грошові кошти, отримані в позику до 01 серпня 2017 року.
У визначений строк зобов`язання виконано не було. Враховуючи, що грошові кошти, отримані за договором позики ОСОБА_2, були використані в інтересах подружжя, а саме на купівлю та ремонт трьохкімнатної квартири в м. Маріуполь, відповідачі зобов`язані повернути ОСОБА_1 грошові кошти по 298 523,88 грн кожний.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 298 523,88 грн заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що оскільки доказів, які б підтверджували, що грошові кошти, отримані ОСОБА_2 на підставі договору позики, використані в інтересах сім`ї, не надано, підстави для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_3 298 523,88 грн відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 31 січня 2019 року в складі колегії суддів Мальцевої Є. Є., Биліни Т. І., Мироненко І. П. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що боргові зобов`язання у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 виникли в період шлюбу з ОСОБА_3, однак це не може бути підставою для стягнення 298 523,88 грн заборгованості з ОСОБА_3
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 лютого 2019 року адвокат Мастепанов О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Адвокат Мастепанов О. В. просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_3 298 523,88 грн заборгованості як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Рішення суду першої інстанції та апеляційного суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 298 523,88 грн заборгованості за договором позики не оскаржується, а тому в касаційному порядку в цій частині не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 червня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб.
06 червня 2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання безпроцентної позики, в якому зазначено, що ОСОБА_2 попередньо отримавши згоду на укладення даного правочину у ОСОБА_3 та діючи в інтересах подружжя ОСОБА_5, уклали цей договір. Вказаний договір укладено в простій письмовій формі.
Позикодавець передає позичальнику у власність кошти в сумі 23 880,00 доларів США, що на день укладання еквівалентно 597 047,76 грн, а позичальник приймає позику та зобов`язується повернути її у визначений договором строк (пункт 1 договору).
Позика може надаватися позикодавцем позичальнику частками строком до 02 серпня 2016 року, що підтверджується відповідною розпискою/розписками позичальника (пункт 2 договору).
Пунктом 3 договору передбачено, що позичальник надає гарантії позикодавцю, що позика буде використана в інтересах сім`ї з метою придбання останнім нерухомого майна в м. Маріуполі - трьохкімнатної квартири та вчинення в ній відповідних ремонтних робіт.
15 червня 2016 року ОСОБА_2 написав розписку про те, що отримав від ОСОБА_1 у позику відповідно до договору від 06 червня 2016 року грошові кошти в розмірі 19 900 доларів США, які зобов`язався повернути до 01 серпня 2017 року.
01 серпня 2016 року ОСОБА_2 написав розписку про те, що отримав від ОСОБА_1 відповідно до договору від 06 червня 2016 року грошові кошти в розмірі 3980 доларів США, які зобов`язався повернути до 01 серпня 2017 року.
25 липня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість квартири 136 500 грн.
28 листопада 2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 грудня 2017 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 (1/2 частки) та ОСОБА_2 (1/2 частки).
01 вересня 2017 року ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 отримав від ОСОБА_1 вимогу про повернення грошових коштів, в якій остання просила повернути 23880 дол. США (597 047,76 грн.) за укладеним договором позики від 06 червня 2016 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.