Постанова
Іменем України
16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 653/2058/16-ц
провадження № 61-21750св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. А., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виключення записів з державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та витребування земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 вересня 2012 року в межах спору
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя
було затверджено мирову угоду, відповідно якої ОСОБА_3 зобов`язався протягом двох місяців з моменту затвердження судом мирової угоди передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для будівництва
та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6522186500:22:011:0120, площею 0,15 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка раніше належала ОСОБА_2 та була придбана ОСОБА_3 на торгах з примусової реалізації майна, що проводились в межах виконавчого провадження
по стягненню боргів з ОСОБА_2 Посилалась також на те, що в державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні певні заборони щодо вказаної земельної ділянки.
Оскільки ОСОБА_3 в добровільному порядку відмовляється вчиняти будь-які дії щодо передачі земельної ділянки на виконання мирової угоди, ОСОБА_1 просила суд виключити з державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про обтяження спірної земельної ділянки та витребувати її у ОСОБА_3 на її користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2016 року у складі судді Калімбета Л. І. позов ОСОБА_1 задоволено.
Виключено з державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна (державного реєстру речових прав на нерухоме майно): запис за № 5977947, зареєстрований 06 листопада 2007 року на підставі ухвали Генічеського районного суду від 05 листопада 2007 року, тип обтяження - арешт нерухомого майна (об`єкт обтяження - земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, власник ОСОБА_2 ); запис за № 7863585, зареєстрований 05 вересня 2008 року на підставі ухвали Генічеського районного суду від 01 вересня 2008 року, тип обтяження - арешт нерухомого майна (об`єкт обтяження - земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, власник ОСОБА_2 ); запис за № 7888949, зареєстрований
10 вересня 2008 року на підставі ухвали Генічеського районного суду
від 01 вересня 2008 року, тип обтяження - арешт нерухомого майна
(об`єкт обтяження - земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, власник ОСОБА_2 ).
Витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий № 6522186500:22:011:0120, площею 0,15 га,
яка розташована по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладена між сторонами в межах вирішення цивільного спору мирова угода є відповідною домовленістю, а саме - договором, на підставі якого у сторін виникають відповідні цивільні права та обов`язки, а отже на правовідносини сторін, що випливають з факту укладання мирової угоди, поширюються загальні норми ЦК України, що регулюють питання виконання зобов`язань, відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання, а також гарантій судового захисту порушених прав. В разі невиконання однією із сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди може звернутися до державної виконавчої служби для примусового виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди, якщо ця ухвала відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", але зацікавлена сторона угоди також не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення записів з державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та витребування земельної ділянки відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, оскільки ухвали суду першої інстанції щодо заборон на відчуження нерухомого майна стосуються інших спорів, не були предметом мирової угоди, затвердженої ухвалою суду першої інстанції. Витребування майна передбачає наявність у особи права власності на це майно, а тому обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 ЦК України, а тому в позові належить відмовити. Такий спосіб захисту не передбачений умовами мирової угоди. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що звернувшись 02 липня 2016 року до Генічеського районного суду Херсонської області суду із позовною заявою, ОСОБА_1 пропустила строк позовної давності, визначений діючим законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки вимога позивача про витребування від ОСОБА_3 земельної ділянки, яка мала бути передана за умовами мирової угоди, затвердженої судом, повністю відповідає змісту пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України та частині першій статті 620 ЦК України. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями вирішувати питання про застосування строку позовної давності, якщо таку заяву не було зроблено стороною спору в суді першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.