ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року
Київ
справа №823/1095/16
адміністративне провадження №К/9901/10299/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року (головуючий суддя Орленко В. І., судді: Тимошенко В. П., Мишенко В. В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (головуючий суддя Мацедонська В. Е., судді: Ліцевецький, Мельничук В. П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини - польова пошта В0927, третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправною відмову військової частини - польова пошта В0927 Міністерства оборони України звільнити сержанта ОСОБА_2, з військової служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту від 20 січня 2012 року;
зобов`язати військову частину - польова пошта В0927 Міністерства оборони України звільнити ОСОБА_2, з військової служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту від 20 січня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на дату подання позивачем рапорту про звільнення до командира військової частини - польова пошта В0927 02 серпня 2016 року "особливий період" в України не діяв і ОСОБА_2 підлягав звільненню на підставі пункту "а" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач не належить до жодної з категорій осіб, передбачених пунктом 1 частиною восьмою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", тому незважаючи на те, що строк дії контракту від 20 січня 2012 року закінчився, правові підстави для звільнення позивача з військової служби за контрактом до оголошення демобілізації відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Скаржник зазначає, що всі мобілізовані військовослужбовці в 2014-2015 роках вже демобілізовані (звільнені в запас), а в 2016 році мобілізація не проводилась, що означає, що особливий період в Україні на даний час не діяв. Тому відповідач повинен звільнити позивача з військової служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту від 20 січня 2012 року.
Скаржник не заявляв клопотання про розгляд справи за його участі.
Позиція інших учасників справи.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Відповідач не заявляв клопотання про розгляд справи за його участі.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 представника позивача ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року.
15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/10299/18 (адміністративна справа № 823/1095/16) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Шарапи В.М., суддів: Бевзенко В.М., Данелевич Н.А.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 548/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
20 січня 2012 року між позивачем (військовослужбовець) та Міністерством оборони України в особі командира військової частини А0704 полковника Хлоп`ячого В. А. укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт), підписаний сторонами та скріплений печаткою ВЧ А0704.
Пунктом 1 контракту визначено, що громадянин України ОСОБА_2 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби, і добровільно бере на себе зобов`язання, зокрема, проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим Контрактом.
Відповідно до п. 3 контракту він є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 3 роки.
Згідно з пунктом 4 контракту сторони зобов`язуються не пізніш як за три місяця до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами.
Пунктом 9 контракту передбачено, що умови контракту можуть бути змінені або доповнені тільки за згодою сторін у письмовій формі.
Позивач не звертався до відповідача з повідомленням про небажання укладати контракт чи відмову в його укладанні з причин, визначених нормативно-правовими актами, як це передбачено пунктом 4 контракту від 20 січня 2012 року. Тому відповідно до довідки від 24 липня 2016 року №2/240723, виданої військовою частиною польова пошта В0927, дія контракту продовжена. ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині - польова пошта В0927 з 29 лютого 2016 року, наказ командира частини №61 від 29 лютого 2016 року.
02 серпня 2016 року позивачем на адресу військової частини В0927 надіслано рапорт, у якому ОСОБА_2 просить звільнити його з лав Збройних Сил України відповідно до пункту "а" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із закінченням строку дії контракту 20 січня 2015 року.
На копії рапорту позивача від 02 серпня 2016 року міститься запис невідомої особи про те, що для громадян, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, строк військової служби встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
З огляду на неотримання письмової відповіді на свій рапорт та усну відмову у звільненні його з лав Збройних Сил України, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" встановлено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв`язку із закінченням строку контракту (пункт "а").
Відповідно до пункту 2 частини дев`ятої статті 23 Закону "Про військовий обов`язок та військову службу" у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті та частиною восьмою статті 26 цього Закону.
Абзацом другим частини третьої статті 23 Закону "Про військовий обов`язок та військову службу" встановлено, що для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців.
Згідно з частиною восьмою статті 26 Закону "Про військовий обов`язок та військову службу" під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є інвалідом I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини - інваліда підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; д) у зв`язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків; є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України; ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону; з) які досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.