У Х В А Л А
19 вересня 2019 року
м. Київ
Провадження № 13-58зво19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Британчук В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо нього з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом,
установив:
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2004 року ОСОБА_1 засудженого за пунктами "а", "з" "і" ст. 93, ст. 94, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145 Кримінального кодексу 1960 року (далі - КК 1960 року), ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу (далі - КК) з застосуванням положень статей 70, 71 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 96 КК ОСОБА_1 призначено примусове лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 лютого 2006 року вирок змінено та ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за пунктами "а", "з" "і" ст. 93, ст. 94, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145 КК 1960 року, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 396 КК з застосуванням положень статей 42, 43 КК 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Виключено з вироку рішення суду про застосування до ОСОБА_1 на підставі ст. 96 КК примусового лікування від алкоголізму у місцях відбування покарання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив 19 лютого 2019 року остаточне рішення у справі "Медяніков проти України". Цим рішенням констатовано, що стосовно ОСОБА_1 було порушено ст. 3 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) у зв`язку з тим, що надана заявнику неналежна медична допомога у лікуванні туберкульозу призвела до певних страждань або труднощів, які перевищують невідворотний рівень страждання, притаманний триманню під вартою та принижує гідність заявника. У зв`язку з цим держава-відповідач повинна виплатити заявнику 3000 та 350 євро у рахунок відшкодування моральної шкоди, судових та інших витрат відповідно. Вимоги заявника про порушення державою-відповідачем щодо нього ст. 34 Конвенції визнано неприйнятними.
У своїй заяві ОСОБА_1 просить відкрити провадження за заявою, витребувати матеріали кримінальної справи, виконати рішення ЄСПЛ від 21 січня 2011 року, переглянути вирок апеляційного суду щодо нього у зв`язку з істотними порушеннями вимог Кримінально-процесуального кодексу 1960 року.