Постанова
Іменем України
16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 291/239/16-ц
провадження № 61-32611св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
відповідачі: Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області, відділ Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру у Ружинському районі Житомирської області, Ружинська районна державна адміністрація, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
представник Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області - Пантус Вадим Віталійович,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ружинська селищна рада, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року у складі судді Грека М. М. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 10 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Товянської О. В., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області, відділу Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру у Ружинському районі Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ружинська селищна рада, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 , про визнання недійсними наказів, свідоцтв про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що вони є жителями с. Заріччя Ружинського району Житомирської області, мають у господарстві велику рогату худобу, для випасу якої використовують земельну ділянку площею 11,6927 га на території Ружинської селищної ради Житомирської області.
Наказами в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 12 грудня 2014 року №№ 6-2672/14-14-СГ, 6-2671/14-14-СГ, 6-2292/14-14-СГ, 6-1968/14-14-СГ, 6-2670/14-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Ружинського району, за межами населених пунктів Ружинської селищної ради, орієнтовними площами земельних ділянок 1,8153 га і 2,00 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а у подальшому наказами в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 27 квітня 2016 року і від 06 травня 2016 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" були затверджені вказані проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано їх у приватну власність ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, видані свідоцтва по право власності на земельні ділянки за рахунок пасовища.
Вказували, що передача зазначеним особам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель, які за своїм видом використання віднесені до земель для випасання худоби (громадське пасовище), без попереднього вирішення питання зміни цільового призначення цієї земельної ділянки за видом використання є неправомірною. Крім того, враховуючи, що землі громадського пасовища знаходились в їхньому фактичному користуванні, то передача цих земель у приватну власність без попереднього вилучення в установленому законом порядку цієї землі з їх користування є неправомірною.
На підставі вказаного ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06 липня 2016 року просили суд визнати недійсними накази в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 12 грудня 2014 року №№ 6-2672/14-14-СГ, 6-2671/14-14-СГ, 6-2292/14-14-СГ, 6-1968/14-14-СГ, 6-2670/14-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно з якими ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованих на території Ружинського району, за межами населених пунктів Ружинської селищної ради, для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсними накази в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 27 квітня 2016 року №№ 6-1166/14-16-СГ, 6-1167/14-16-СГ, 6-1178/14-16-СГ, 6-1180/14-16-СГ і від 06 травня 2016 року № 6-1504/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", згідно з якими затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано у власність ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані на території Ружинського району, за межами населених пунктів Ружинської селищної ради; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, згідно з якими проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надали суду належних і допустимих доказів того, що вони в установленому законом порядку набули статусу землекористувачів спірних земельних ділянок. Отже, підстав для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 немає.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилено.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що у частині другій статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. На підставі вказаного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 немає, оскільки позивачами не надані суду належні і допустимі докази на підтвердження того, що спірні земельні ділянки були передані їм в установленому законом порядку у користування.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення їхнього позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року № 591/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що вони, як жителі с. Заріччя Ружинського району Житомирської області, які у володінні мають велику рогату худобу, з 1990 року здійснювали її випас на земельній ділянці, яка на підставі оскаржуваних наказів була передана у власність відповідачам. На підтвердження вказаних обставин вони надали суду належні і допустимі докази, зокрема листи виконавчого комітету Ружинської селищної ради від 24 листопада 2014 року № 808 і від 25 лютого 2016 року № 701 та відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Ружинського району Житомирської області, яким судами не надано належної оцінки. Крім того, судами не враховано, що згідно з матеріалами технічної документації із землеустрою щодо оновлення планово-картографічного матеріалу у межах території Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області, погодженої рішенням Ружинської селищної ради від 22 травня 2008 року, земельна ділянка площею 11,6927 га, яка є предметом цього спору, за видом використання відносилася до земель для випасання худоби (пасовище).
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У вересні 2017 року представник Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області - Пантус В . В., вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 12 грудня 2014 року №№ 6-2672/14-14-СГ, 6-2671/14-14-СГ, 6-2292/14-14-СГ, 6-1968/14-14-СГ, 6-2670/14-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Ружинського району, за межами населених пунктів Ружинської селищної ради, для ведення особистого селянського господарства.
Наказом в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 27 квітня 2016 року №№ 6-1166/14-16-СГ, 6-1167/14-16-СГ, 6-1178/14-16-СГ, 6-1180/14-16-СГ і від 06 травня 2016 року № 6-1504/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано у власність ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані на території Ружинського району, за межами населених пунктів Ружинської селищної ради.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.