Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 263/11024/16-ц
провадження № 61-24723св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Управління Пенсійного фонду України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року у складі колегії суддів: Пономарьової О. М., Гаврилової Г. Л., Зайцевої С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України про стягнення незаконно утриманої суми недоїмки єдиного внеску.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач через виконавчу службу на підставі постанови від 31 липня 2015 року стягнув з його пенсії недоїмку єдиного внеску за листопад 2015 року у розмірі 214,98 грн та за грудень 2015 року у розмірі 214,98 грн, а всього 429,96 грн. Відповідно до постанови виконавчої служби від 31 липня 2015 рокузагальна сума стягнення становить 1 628,07 грн, однак стягнення проведено частково на суму 429,96 грн, оскільки вказана постанова державної виконавчої служби незаконна, що підтверджено рішенням суду, після чого виконавче провадження було закрито, проте безпідставно стягнута сума не була повернута позивачу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на користь ОСОБА_1 незаконно утриману суми недоїмки єдиного внеску в розмірі 429,96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно положень статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно, а тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення незаконно утриманої суми недоїмки єдиного внеску в розмірі 429,96 грн є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що стягнувши з відповідача на користь позивача 429,96 грн з посиланням на положення статті 1212 ЦК України, суд першої інстанції не врахував, що зазначену суму грошових коштів відповідач не отримував, а розглянувши справу у відсутність сторін не вжив заходів до застосування положень статті 33 ЦПК України 2004 року щодо заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27 березня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідач був стягувачем за виконавчим провадженням щодо стягнення з пенсії позивача, а згідно з випискою пенсійного фонду утриманні грошові кошти було отримано саме відповідачем у справі та зараховано на його рахунок, що підтверджено матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції без належного мотивування скасував законне та справедливе рішення суду першої інстанції.
Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05 липня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, відповідно до діючого на той час законодавства, позивачу винесено вимогу про сплату недоїмки єдиного внеску № ф2232 в сумі 2 312,07 грн, яку оскаржено ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, але заяву позивача залишено без задоволення.
На підставі вказаної вимоги за заявою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя 09 серпня 2013 року постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги від 05 липня 2013 року № ф2232 про сплату недоїмки єдиного внеску у сумі 2 312,07 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання незаконними дій відповідача при поданні заяви в виконавчу службу про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення недоїмки з позивача задоволено. Визнано незаконними дії відповідача при поданні заяви від 25 липня 2013 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги від 05 липня 2013 року № ф2232 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у сумі 2 312,07 грн. Відповідач зобов`язаний відкликати з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції заяву від 25 липня 2013 року про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги від 05 липня 2013 № ф 2232 про стягнення недоїмки у сумі 2 312,07 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду 06 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій незаконними та скасування вимоги № ф2232 від 05 липня 2013 року щодо сплати єдиного внеску на суму 2 312,07 грн задоволено частково. Дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя щодо прийняття вимоги від 05 липня 2013 року № ф2232 у частині сплати боргу у розмірі 684,00 грн визнано незаконними та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя від 05 липня 2013 року № ф2232 в частині сплати боргу у розмірі 684,00 грн.
Оскільки було відмовлено в позові в частині скасування зазначеної вимоги в частині сплати боргу у розмірі 1 628,00 грн, відповідач звернувся до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області із заявою про відкриття виконавчого провадження за вимогою № ф2232 від 05 липня 2013 року про стягнення боргу в сумі 1 628,07 грн.
31 липня 2015 року постановою державного виконавця Жовтневої державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ВП № 48300840 відкрито виконавче провадження на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя № ф2232 від 05 липня 2013 року щодо стягнення з позивача на користь відповідача недоїмки у розмірі 1 628,07 грн, яка 20 жовтня 2015 року надійшла на виконання до відповідача.
31 липня 2015 року постановою державного виконавця Жовтневої державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ВП № 48300840 відкрито виконавче провадження на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя № ф2232 від 05 липня 2013 року щодо стягнення з позивача на користь відповідача недоїмки по сплаті єдиного внеску у розмірі 1 628,07 грн, у зв`язку з чим відповідач стягнув з пенсії ОСОБА_1 недоїмку за єдиним внеском за листопад 2015 року у розмірі 214,98 грн та за грудень 2015 року у розмірі 214,98 грн, а всього 429,96 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій незаконними та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Жовтневої виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 31 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 48300840.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.