Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 201/14073/15-ц
провадження № 61-17352св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергГраніт Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року у складі судді Черновського Г. В. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Глущенко Н. Г., Пономарь З. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергГраніт Україна" (далі - ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна") про стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 30 березня 2012 року до 01 лютого 2015 року він працював у ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" на посаді торгового представника, згідно з наказом від 28 січня 2015 року № 01-зв його звільнено з посади 01 лютого 2015 року за угодою сторін.
У день звільнення трудова книжка йому не видана не зважаючи на те, що він був на роботі. Трудова книжка не видана йому і в наступному не зважаючи на його неодноразові усні звернення до керівництва товариства, отже, він тривалий час не міг стати на облік в центр зайнятості як безробітний та не міг влаштуватися на нову роботу.
23 липня 2015 року після письмового звернення до відповідача, останній надіслав трудову книжку поштою.
Такими неправомірними діями відповідач, на думку позивача, спричинив йому і моральну шкоду.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 36 181,20 грн, 6 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 552,20 грн судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 36 181,20 грн, моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн, всього - 38 181,20 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, оскільки позивачу, який був звільнений з роботи 01 лютого 2015 року, з вини відповідача не було видано трудову книжку ні в день звільнення, ні в наступний час, є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки за період з 02 до 29 липня 2015 року та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнених середнього заробітку та моральної шкоди змінено.
Стягнуто з ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" на користь ОСОБА_1 2 356,00 грн середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та 100,00 грн на відшкодування моральної шкоди, всього - 2 456,00 грн. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що реєстрація відправки поштової кореспонденції позивачу в реєстрах Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" (далі - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна") не є порушенням, виходячи з вище зазначених обставин, чого не взяв до уваги суд першої інстанції.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що він неодноразово звертався з усними вимогами до ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" про видачу трудової книжки, тому вони не можуть бути взяті судом до уваги.
Відповідач не вправі був переслати позивачу трудову книжку поштою, тому вона зберігалась в товаристві до липня 2015 року, отже, вини відповідача в затримці видачі трудової книжки в період з лютого до липня 2015 року немає.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягненого середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки підлягає зміні - зменшенню з 36 181,20 грн до 2 356,00 грн. Також підлягає зміні рішення суду першої інстанції в частині стягнення 2 000,00 грн до 100,00 грн на відшкодування моральної шкоди, виходячи з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили для позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 6 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У решті просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини першої статті 4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), порушив норми частини першої статті 212 ЦПК України 2004 року, неправильно застосував пункт 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301; не надав оцінки листу Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 24 вересня 2015 року № 9-66-09-1819 про те, що за період з 01 лютого до 23 липня 2015 року кореспонденція на його ім`я не значиться.
Також незаконним є рішення суду апеляційної інстанції у частині зменшення розміру на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом не враховано тривалість порушення його прав, докази негативних наслідків для його здоров`я.
У квітні 2017 року ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 22 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Хайдельберг ГранітУкраїна" із заявою про звільнення 01 лютого 2015 року за угодою сторін. Згідно з наказом ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" від 28 січня 2015 року № 01-зв ОСОБА_1 звільнений 01 лютого 2015 року за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті КЗпП України.
Оскільки сторони дійшли згоди про звільнення ОСОБА_1 01 лютого 2015 року, проте цей день припадав на вихідний, наказом генерального директора ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" від 30 січня 2015 року № 01-п визначена особа ( ОСОБА_2 ), яка повинна був видати ОСОБА_1 трудову книжку та якій делеговане таке право розпорядженням від 30 січня 2015 року № 01-ос. Однак, згідно з актами від 01 лютого 2015 року, ОСОБА_1 був відсутній цього дня на роботі.
Оскільки працівник був звільнений з роботи 01 лютого 2015 року, але не отримав трудову книжку ні 01, ні 02 лютого 2015 року, ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" листом від 03 лютого 2015 року № 03/02-1 повідомило позивача про термінову явку для отримання трудової книжки. Відправка цього листа підтверджена реєстром поштової кореспонденції та поштовою квитанцію. Оскільки позивач не отримував свою трудову книжку, ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" повідомляло його листами про необхідність отримання трудової книжки від 10 лютого 2015 року (отриманий ОСОБА_1 14 лютого 2015 року, що підтверджено реєстром та квитанцією про відправку і поштовим повідомленням про вручення); від 11 лютого 2015 року (отриманий ОСОБА_1 18 лютого 2015 року, що підтверджено реєстром та квитанцією про відправку і поштовим повідомленням про вручення); від 12 лютого 2015 року (отриманий ОСОБА_1 03 березня 2015 року, що підтверджено реєстром та квитанцією про відправку і поштовим повідомленням про вручення).