Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 127/23230/16-ц
провадження № 61-26729св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Комбінат комунальних підприємств",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради "Комбінат комунальних підприємств" на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21 липня 2017 року у справі у складі колегії суддів: Марчук B. C., Денишенко Т. О., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Комбінат комунальних підприємств" (далі - КП "Комбінат комунальних підприємств") про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2013 року, його поновлено на посаді доглядача кладовища "Лука-Мелешківська" Комунального підприємства "Вінницька спеціалізована ритуальна служба" (далі - кладовище "Лука-Мелешківська" КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба").
Наказом КП "Комбінат комунальних підприємств" від 30 жовтня 2013 року № 178-к його поновлено на посаді доглядача кладовища, з якої він 05 листопада 2013 року звільнився за власним бажанням.
Позивач збільшував позовні вимоги і в остаточному варіанті просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 квітня до 05 листопада 2013 року в сумі 18 595,16 грн; недоплачені підприємством кошти згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року в сумі 1 427,00 грн та грошову компенсацію за невикористані відпустки: за 2011 рік - 1 080,00 грн; за 2012 рік - 2 756,88 грн, за 2013 рік - 2 890,44 грн, разом - 26 749,48 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2017 року у складі судді Бойка В. М. позов задоволено частково.
Стягнуто з КП "Комбінат комунальних підприємств" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік у розмірі 2 756,88 грн та за 2013 рік у розмірі 2 890,44 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто з КП "Комбінат комунальних підприємств" на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив право позивача щодо виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі середньомісячної заробітної плати доглядача кладовища за 2012 та 2013 роки.
Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 квітня до 05 листопада 2013 року в сумі 18 595,16 грн, стягнення недоплачених підприємством коштів в сумі 1 427,00 грн, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку за 2011 рік не підлягають задоволенню, оскільки згідно з довідки КП "Комбінат комунальних підприємств" від 16 червня 2017 року № 101 про доходи ОСОБА_1, видаткових касових ордерів, ці кошти виплачені відповідачем на рахунок позивача, що останній не заперечував.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 21 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково.
Стягнуто з КП "Комбінат комунальних послуг" на користь ОСОБА_1 14 531,00 грн в рахунок оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі; 1 025,09 грн грошової компенсації за відпустку за 2012 рік та 683,90 грн компенсації за відпустку за 2013 рік, всього - 16 239,99 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто з КП "Комбінат комунальних послуг" на користь держави 640,00 грн судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що затримка виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі тривала з 23 квітня до 30 жовтня 2013 року, за який необхідно стягнути середній заробіток позивача, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що позивачу за цей період сплачувалися кошти за вимушений прогул. Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 1 427,00 грн невиплачених коштів згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року, суд апеляційної інстанції вважав, що така вимога не підлягає задоволенню, але з інших підстав, ніж зазначено у рішенні суду першої інстанції.
Відповідач визнав, що з 18 липня до 31 грудня 2012 року позивач не використав 11 днів відпустки, компенсація за яку становить 1 025,09 грн; з 01 січня до 23 квітня 2013 року не використано 7 днів відпустки, компенсація за яку становить 683,90 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП "Комбінат комунальних підприємств", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 до 30 жовтня 2013 року не з`являвся на підприємство для поновлення на роботі, тому відсутні підстави для стягнення на його користь 14 531,00 грн в рахунок оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року про поновлення його на роботі, законом не передбачено повернення працівником грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2013 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді доглядача кладовища "Лука-Мелешківська" КП "Вінницька спеціалізована ритуальна служба"; стягнуто на його користь з відповідача 19 748,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18 липня 2012 року до 23 квітня 2013 року та 116,84 грн невиплаченої заробітної плати.