Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 752/4239/15-ц
провадження № 61-21062св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
відповідач -публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2016 року у складі судді Шевченко Т. М. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Левенця Б. Б., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання кредитного договору недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено кредитний договір від 18 червня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 269 357 доларів США зі сплатою 13,5 % річних строком до червня 2033 року.
У той же день для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено договір іпотеки, яким ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Також для забезпечення виконання умов за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено договір поруки від 18 червня 2008 року, за яким ОСОБА_2 зобов`язався солідарно із позичальником відповідати за виконання зобов`язань за кредитним договором.
Вважали зазначений кредитний договір недійсним, оскільки його умови не відповідають вимогам закону. При його укладенні сторонами не було досягнуто домовленості щодо всіх існуючих умов цього договору, крім того договір містить дискримінаційні та несправедливі умови, що призвело до суттєвого дисбалансу інтересів сторін.
Також, всупереч вимогам законодавства ПАТ "Укрсоцбанк" не передбачив у кредитному договорі орієнтовну сукупну вартість кредиту, виражену в простій зрозумілій формі у національній валюті.
Зазначали, що кредитний договір містить інші несправедливі умови, зокрема положення про право ПАТ "Укрсоцбанк" підвищувати відсотки, дисбаланс зарахування відсотків та тіла кредиту, що ставить в тяжке несправедливе становище споживача в договірних зобов`язаннях.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати кредитний договір від 18 червня 2008 року, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, недійсним та у порядку застосування наслідків недійсності кредитного договору визнати недійсними: договір іпотеки від 18 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк"; договір поруки від 18 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ "Укрсоцбанк". Крім того, просили застосувати двосторонню реституцію.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач була ознайомлена з умовами договору, всіма істотними обставинами та наслідками невиконання зобов`язань за договором, що підтверджується її особистим підписом. Кредитний договір укладений сторонами з дотриманням вимог закону, необхідних для чинності правочину.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що інформація, яка викладена у пункті 1.1.1 та у додатку № 1 до кредитного договору за своєю суттю є інформацією про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту та розмір реальної процентної ставки. Крім того, 18 червня 2008 року ОСОБА_1 було надано попередній розпис сукупної вартості кредиту, що підтверджується її особистим підписом, тому доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що вони не були ознайомлені з умовами кредитування та сукупною вартістю кредиту є безпідставними, правові підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просили оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позов у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, цивільну справу № 752/4239/15-ц витребувано з Голосіївського районного суду м. Києва.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Осіяну О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що всупереч вимогам законодавства ПАТ "Укрсоцбанк" не передбачило у кредитному договорі орієнтовну сукупну вартість кредиту, виражену в простій зрозумілій формі у національній валюті. Зазначали, що кредитний договір містить інші несправедливі умови, зокрема положення про право ПАТ "Укрсоцбанк" підвищувати відсотки, дисбаланс зарахування відсотків та тіла кредиту, що ставить у несправедливе становище споживача у договірних зобов`язаннях.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.