Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 708/326/17
провадження № 61-27352св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 червня 2017 року в складі судді Ткаченко С. Є. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору від 13 серпня 2012 року № б/н відповідач отримав кредит у розмірі 2 100,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, при цьому щодо зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3 і 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і в будь-який момент може змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком відповідно до пункту 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідач умови договору не виконував, у зв`язку з чим станом на 28 лютого 2017 року утворилась заборгованість в сумі 19 768,87 грн, до складу якої входить: заборгованість за кредитом в сумі 802,82 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 14 248,48 грн, заборгованість за пенею та комісією в сумі 3 300,00 грн, штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн та штраф (процентна ставка) в розмірі 917,57 грн у відповідності до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг.
У зв`язку з цим ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 19 768,87 грн та судові витрати в розмірі 1 600,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року, позовні вимоги у справі задоволено повністю.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що між сторонами було укладено кредитний договір від 13 серпня 2012 року № б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 2 100,00 грн, тобто між сторонами був укладений кредитний договір шляхом приєднання. Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, за відсотками за користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Однак відповідач умови договору не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 19 768,87 грн. Відповідно до пункту 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у випадку невиконання зобов`язань за договором банк вправі вимагати виконання зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту) та оплати винагороди банку. Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо погашення боргу по кредиту.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2012 року в сумі 19 768,87 грн та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 708/326/17, витребувано її з Чигиринського районного суду Черкаської області та зупинено виконання рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
12 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 02 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що фактично кредитний договір між сторонами не укладався.
В касаційній скарзі зазначається, що не було витребувано у позивача доказів щодо реального існування заборгованості у відповідача.
Між сторонами відсутня будь-яка угода про зміну позовної давності, а тому позивач пропустив строк позовної давності.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали заперечення (відзиву) на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що відповідно до договору від 13 серпня 2012 року № б/н (анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку) відповідач як позичальник отримав у позивача як банку кредит у розмірі 2 100,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто в даному випадку - до 31 березня 2016 року.
У підписаній відповідачем анкеті-заяві зазначено, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між сторонами договір про надання банківських послуг.
Свої договірні зобов`язання позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у вигляді кредитної картки зі встановленим на неї кредитним лімітом згідно умов зазначеного договору, однак відповідач свої зобов`язання не виконав та не повернув у встановлені порядок та строки кредит та нараховані на нього відсотки.
Наявність заборгованості за тілом кредиту та відсотками за його користування у даній справі позивач обґрунтовує, зокрема наданим письмовим розрахунком.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.